Вікіпедія

Жуков Леонід Олексійович

російський балетмейстер
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жуков.

Леоні́д Олексі́йович Жу́ков (нар. 8 (20) квітня 1890(18900420), Москва — 3 листопада 1951, Москва) — російський артист балету, балетмейстер, актор німого кіно. Заслужений артист РРФСР (1933). Один з організаторів Київського хореографічного училища. 1926—1931 та 1934—1935 років — керівник балету Київського театру опери та балету.

Леонід Олексійович Жуков
рос. Леонид Алексеевич Жуков
Л. Жуков і М. Рейзен
Прізвисько Жукиня[1]
Народився 8 (20) квітня 1890(1890-04-20)
Москва
Помер 3 листопада 1951(1951-11-03) (61 рік)
Москва
Поховання Введенське кладовище
Національність росіянин
Діяльність артист балету, балетмейстер, актор німого кіно
Відомий завдяки артист балету Большого театру
Alma mater Московське театральне училище
У шлюбі з Elizabeth Anderson-Ivantzovad[2]
Нагороди Заслужений артист РРФСР (1933)
IMDb ID 1219909

Життєпис ред.

1909 — закінчив Московське театральне училище (педагоги М. П. Домашов та В. Д. Тихомиров), після чого з перервами виступав у Большому театрі в Москві (1909—1926, 1931—1934, 1942—1946). Танцював з Катериною Гельцер, Вірою Караллі, Марією Рейзен.

Знімався в німому кіно. Збереглись унікальні відеокадри 1915 року, де він виконує «Іспанський танець» разом з Вірою Караллі.[3]

1926 року на запрошення Об'єднання українських державних оперних театрів Києва, Харкова й Одеси прибув до Києва, де очолив балетну трупу Київського театру опери та балету. Керував цією трупою 1926—1931 та 1934—1935 років.

1934 року став одним з організаторів Київського хореографічного училища.

1935 року разом з Василем Верховинцем поставив «Триколінний гопак», який здобув Першу премію на Міжнародному фестивалі народного танцю в Лондоні. Переможцем тоді став український танцівник Олександр Соболь.[4]

Брав участь у створенні хореографічних закладів Казахстану, Киргизстану, Татарстану, де також здійснював постановки балетів.

Пішов з життя 3 листопада 1951 у Москві. Похований на Введенському кладовищі.

Партії ред.

  • Дезіре («Спляча красуня» П. Чайковського)
  • Колен («Марна пересторога» П. Гертеля)
  • Базиль, Солор («Дон Кіхот», «Баядерка» Л. Мінкуса)
  • Конрад («Корсар» А. Адана)

Вистави ред.

  • 1923 — «Шехерезада» на музику М. Римського-Корсакова
  • 1926 — «Жізель» А. Адана
  • 1926, 1935 — «Лебедине озеро» П. Чайковського
  • 1934 — «Дон Кіхот» Л. Мінкуса
  • 1935 — «Червоний мак» Р. Ґлієра
  • 1946 — «Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф'єва

Особисте життя ред.

1913—1921 років був одружений зі своєю партнеркою по Большому театру балериною Єлизаветою Юліївною Андерсон (1890—1973),[5] згодом з балериною Марією Романівною Рейзен (1892—1969).[6]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Л. А. Жуков («Мастера Большого театра») [Архівовано 2019-01-05 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ https://archives.nypl.org/dan/19088
  3. ↑ Кадри німого кіно 1915 року «Кохання статського радника». Іспанський танець у виконанні Віри Караллі і Леоніда Жуковавідео
  4. ↑ Andriy Nahachewsky. Ukrainian Dance: A Cross-Cultural Approach. — 1st Edition, Kindle Edition — 2011 — Page 203. ISBN-13: 978-0786461684(англ.)
  5. ↑ Elizabeth Anderson-Ivantzova research materials 1910s-2006 [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  6. ↑ Застиглі миттєвості танцю [Архівовано 5 січня 2019 у Wayback Machine.]day.kyiv.ua

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жуков_Леонід_Олексійович&oldid=40042253