Жуан Бельшіор Маркес Гуларт (повне ім'я: порт. João Belchior Marques Goulart, відомий у народі як Жангу — Jango; 1 березня 1918 — 6 грудня 1976) — 27-й президент Бразилії (займав посаду в 19611965 роках).

Жуан Гуларт
порт. João Belchior Marques Goulart
Народився 1 березня 1918(1918-03-01)[1][2][3]
Сан-Боржа, Ріу-Гранді-ду-Сул, Бразилія
Помер 6 грудня 1976(1976-12-06)[1][2][3] (58 років)
Мерседес, Мерседес[d], Коррієнтес, Аргентина
·серцево-судинні захворювання
Поховання Сан-Боржа
Країна  Бразилія
Діяльність адвокат, політик
Галузь політика[4] і політична діяльність[4][4]
Alma mater Федеральний університет Ріу-Гранді-ду-Сул і Anchieta Colleged
Знання мов португальська[5][4]
Посада президент Бразилії, віцепрезидент Бразилії, federal deputy of Rio Grande do Suld і Minister of Labour of Brazild
Партія Бразильська робітнича партія
У шлюбі з Марія Тереза Гулартd
Діти Жуан Вісенчі Гулартd
Автограф
Нагороди
Grand Cross of the Order of the Southern Cross Grand Cross 1st class of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany Order of Rio Branco Орден Морських заслуг

Біографія ред.

Народився 1 березня 1918 року в родині поміщика в місті Сан-Боржа, штат Ріу-Гранді-ду-Сул. Юрист за фахом.

У 19461950 роках - депутат законодавчої асамблеї штату Ріу-Гранді-ду-Сул.

З 1950 року — депутат Національного конгресу Бразилії.

У 19531954 роках - міністр праці, промисловості та торгівлі Бразилії.

У 19551961 роках - віце-президент Бразилії.

У серпні 1961 року в Бразилії виникла політична криза, і тогочасний президент Жаніу Квадрус пішов у відставку. Президентом тимчасово став Раніері Маззіллі, оскільки Гуларт перебував з офіційним візитом у КНР.

7 вересня 1961 року Гуларт став президентом.

До нього з симпатією ставилися прості люди, давши йому прізвисько Жангу, що походить від злиття прізвища та імені. Проте він не мав підтримки серед військової та фінансової еліти після заміни Квадруса, і вони вирішили перед тим, як передати владу Гулартові, створити парламентську систему правління, розраховуючи, що через парламент реальна влада опиниться в їхніх руках, а сам Гуларт не матиме реальної влади. Проте головою конгресу став Танкреду Невіс, який раніше свівпрацював із Гулартом. У січні 1963 року на референдумі населення проголосувало за сильну президентську владу, і Гуларт отримав право проводити реформи. Він обмежив вивезення капіталу за кордон і націоналізував комунікаційні компанії, переглянув концесії на розробку й видобуток природних ресурсів.

Фінансові кола, впливова в Бразилії Католицька церква, а також США вирішили, що Гуларт симпатизує комуністам, хоча компартію Бразилії було заборонено. 19 березня в Сан-Паулу відбувся марш проти гулартівських реформ «За Родину, Бога і Свободу». 31 березня 1964 року почався антиурядовий заколот у штаті Мінас-Жерайс. Гуларт спробував чинити опір, але армія його не підтримала. Тому президент був змушений утекти зі столиці в Порту-Алегрі, звідки він емігрував в Уругвай.

Помер Гуларт 6 грудня 1976 в Аргентині у віці 59 років.

Примітки ред.

  1. а б в SNAC — 2010.
  2. а б в Find a Grave — 1996.
  3. а б в Munzinger Personen
  4. а б в г Czech National Authority Database
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.