Жослін Ківрен
Жослі́н Ківре́н (фр. Jocelyn Quivrin; нар. 14 лютого 1979, Діжон, Франція — пом. 15 листопада 2009, Сен-Клу, О-де-Сен, Франція) — французький актор кіно та телебачення.
| Жослін Ківрен | |
|---|---|
| фр. Jocelyn Quivrin | |
 Жослін Ківрен у 2008 році | |
| Дата народження | 14 лютого 1979 |
| Місце народження | Діжон, Франція |
| Дата смерті | 15 листопада 2009 (30 років) |
| Місце смерті | |
| Громадянство |
 Франція |
| Професія | актор |
| Alma mater | Університет Париж X Нантер |
| Роки активності | 1990 —2009 |
| Дружина | Аліса Тальйоні |
| IMDb | ID 0704474 |
|
Премія «Люм'єр» (2008) Приз Патріка Девара (2008) Золота зірка кіно (2008) | |
 Жослін Ківрен у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Жослін Ківрен народився 14 лютого 1979 року в Діжоні (Бургундія, Франція) в сім'ї лікаря-анестезіолога Венсана Бофіса[1]. Ківрен вивчав кінематограф і радіомовлення в Коледжі Гектора Берліоза у Венсенні, східному передмісті Парижа. Потім він поступив в університет Університет Нантер і отримав ступінь бакалавра з літератури, одночасно вивчаючи кінематограф[2][3]. Проте, незабаром він кинув навчання і зайнявся професійною кар'єрою. Він провів кілька місяців у школі драматичної майстерності «École des Enfants Terribles» і згодом відвідував зайняття ще на декількох курсах[3][4].
Кар'єра ред.
Дебют Жосліна в кіно відбувся у 13 років, коли він зіграв одного з головних героїв, герцога Філіпа Анжуйського, в історичній драмі Роже Планшона «Луї, дитина-король» (1992). Фільм взяв участь в 46-му Каннському кінофестивалі 1993 року, де Ківрен придбав свого першого агента[3]. Він знявся в кількох костюмованих драмах, зокрема у фільмі «Лотрек» (1998) Роже Плашона і, разом з Наталі Бей, в «Дитя просвіти» (2002) режисера Данієля Віня за романом Франсуази Шандернагор. Пізніше, в 2007-му, він зіграв графа де Нанзака в драмі режисера Лорана Бутонна «Помста бідняка», дія якого відбувається в першій третині XIX століття. У тому ж році вийшов фільм Даніеля Віня «Жан де Лафонтен — виклик долі» про переломний момент в житті висхідної зірки французької літератури, де Жослін зіграв молодого Людовика XIV.
У 2003-му Жослін Ківрен зіграв у кримінальному трилері режисера Тьєррі Біністі «Ненажера», у 2004-му — в драмі «Вища школа» Робера Саліса, на зйомках якої Жослін познайомився з французькою акторкою Алісою Тальйоні, яка згодом стала його дружиною.
Першою акторською роботою Жосліна Ківрена на телебаченні була роль в телесеріалі «Банда авантюристів» (фр. Les compagnons de l'aventure, 1990), яку він зіграв у 10-річному віці[5]. У 2001 році актор здобув популярність у французького глядача, зігравши головну роль у серіалі «Растіньяк», телевізійній адаптації роману Оноре де Бальзака. Гра Ківрена була отримала багато схвальних відгуків у французьких ЗМІ, а на фестивалі телевізійних фільмів у Баньєр-де-Люшоні він отримав нагороду за найкращу чоловічу роль.
Паралельно з роботою в кіно і на телебаченні, Ківрен також виступав на театральній сцені. У 2003 році він зіграв роль лорда Дарлінгтона в постановці «Віяла леді Віндермір» за Оскаром Уайльда, де його партнерками були Каролін Сельє та Мелані Дуте[en]. У 2008 році він з'явився на Авіньйонському фестивалі у виставі «Ти мене кохаєш?» за п'єсою Реджепа Мітровіста.
У 2005 році Жослін Ківрен отримав роль детектива Нерто у трилері «Імперія вовків», де він зіграв у парі з Жаном Рено. Фільм став комерційно успішним, що допомогло росту кар'єри Ківрена[6]. Він також брав участь у двох «оскароносних» фільмах — історичній драмі «Єлизавета» (1998) і в розкритикованому політичному трилері «Сиріана» (2005), з Джорджем Клуні і Меттом Деймоном у головних ролях.
Найвизначнішою роллю Жосліна Ківрена стала роль Шарлі Даґута у фільмі за книгою сучасного письменника Фредеріка Беґбеде «99 франків» (2007). За роль другого плану Ківрена було номіновано на премію «Сезар» у категорії Найперспективніший актор; він отримав премію «Люм'єр» в категорії Найкращий молодий актор і премію «Золота зірка кіно» Французької академії кінопреси в категорії Найкращий новачок-актор.
У 2006 році Жослін Ківрен як режисер поставив за власним сценарієм короткометражний фільм «Актор», до зйомок у якому залучив своїх друзів-акторів, зокрема Наталі Бей, що зіграла головну роль[4].
У 2008-му Жослін Ківрен знявся у фільмі Лізи Азуелос «LOL» з Софі Марсо. Його останній фільм, «Усі разом — це занадто» вийшов у Франції в лютому 2010 року.
Смерть ред.
Жослін Ківрен трагічно загинув в автокатастрофі, що сталася на шосе А13 15 листопада 2009 року[7]. Він втратив контроль над своїм спортивним двомісним Ariel Atom на в'їзді до тунелю Сен-Клу. Автомобіль спалахнув і актор загинув, замкнутий в понівеченому кузові. Було знайдено спідометр, що показував 230 кілометрів на годину, хоча не вдалося з'ясувати, чи дійсно Жослін рухався з такою швидкістю чи це сталося внаслідок сильного удару[8]. Французька преса і телебачення повідомляли, що дорога була мокрою від дощу[9].
Похорони Ківрена відбулися 21 листопада 2009 року в паризькій церкві Реформаторів на авеню Гранд-Арме. Окрім родичів і близьких друзів Жосліна Ківрена, вшанувати його пам'ять прийшли багато зірок театру і кіно.
Особисте життя ред.
Жослін Ківрен був одружений з акторкою Алісою Тальйоні, з якою має сина Чарлі (нар. 18 березня 2009)[10].
Фільмографія (вибіркова) ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1989—2006 | с | Комісар Наварро | Navarro | Жеремі |
| 1990 | с | Банада авантюристів | Les compagnons de l'aventure | |
| 1991—2005 | с | Мегре | Maigret | Гус |
| 1992 | с | Жулі Леско | Julie Lescaut | Ерве |
| 1993—2004 | с | Шкільний учитель | L'instit | Фаб'єн |
| 1993 | ф | Луї, дитина-король | Louis, enfant roi | Філіп, герцог Анжу |
| 1993 | с | Аліс Невер | Le Juge est une femme | П'єр |
| 1995 | ф | Для крихітки Маргері | Au petit Marguery | Ріке |
| 1995 | ф | Фієста | Fiesta | Жан |
| 1996 | тф | Чоловічі історії | Histoires d'hommes | Рено |
| 1997 | тф | Клара і її суддя | Clara et son juge | Джефф |
| 1997 | кф | Кінець ночі | La fin de la nuit | молодий хлопець |
| 1998 | ф | Лотрек | Lautrec | кузен Анрі |
| 1998 | ф | Можливо | Peut-être | марсіанин |
| 1998 | кф | Сімейне різдво | Noël en famille | |
| 1999 | тф | Спосіб сказати | La façon de le dire | Джуліус |
| 2000 | ф | Викладач | Le prof | Франк |
| 2000 | ф | Без пломби | Sans plomb | |
| 2000 | тф | Лід | La banquise | Анрі |
| 2001 | с | Растіньяк | Rastignac ou les ambitieux | Ежен де Растіньяк |
| 2001 | ф | Клеман | Clément | Матьє |
| 2001 | тф | Нана | Nana | Філіп Муффат |
| 2002 | с | Дитя просвіти | L'enfant des Lumières | великий Алексіс |
| 2002 | ф | Нещадний | Féroce | Клеман |
| 2003 | ф | Без неї | Sans Elle | Леонард |
| 2003 | ф | Ненажера | L'outremangeur | Марк Бріссе |
| 2003 | ф | Вища школа | Grande école | Луї-Арно |
| 2005 | кф | Ультиматум | L'ultimatum | Ніколя |
| 2005 | ф | Імперія вовків | L'empire des loups | Поль Нерту |
| 2005 | ф | Сиріана | Syriana | Венсан |
| 2005 | ф | Помста бідняка | Jacquou le croquant | граф де Нанзак |
| 2006—2010 | с | Швидка медична допомога | Équipe médicale d'urgence | Патрік Кальво |
| 2007 | кф | Актор | Acteur | Анрі Рено |
| 2007 | ф | Жан де Лафонтен — виклик долі | Jean de La Fontaine - Le défi | Людовик XIV |
| 2007 | ф | Кохання Астреї і Селадона | Les amours d'Astrée et de Céladon | Лісіда |
| 2007 | ф | 99 франків | 99 francs | Шарль «Шарлі» Даґут |
| 2007 | ф | Два життя... плюс одне | Deux vies... plus une | Девід Клейн |
| 2008 | ф | Наш безжальний світ | Notre univers impitoyable | Віктор Бандіні |
| 2008 | ф | Відчайдушні шахраї | Ca$h | Лебрюн |
| 2008 | ф | Інтимні пригоди | À l'aventure | Фред |
| 2008 | ф | LOL | LOL (Laughing Out Loud) | Люка |
| 2009 | с | Друге народження | Revivre | Дов |
| 2009 | ф | Інкогніто | Incognito | Тома |
| 2009 | ф | Сім'я Вольберг | La famille Wolberg | Данієль, блондин |
| 2010 | ф | Усі разом — це занадто | Ensemble, c'est trop | Себастьєн |
Визнання ред.
| Рік | Категорія/Нагорода | Фільм | Результат | ||
|---|---|---|---|---|---|
| Премія «Сезар» | |||||
| 2008 | Найперспективніший актор | 99 франків | Номінація | ||
| Премія «Люм'єр» | |||||
| 2008 | Найкращий молодий актор | 99 франків | Перемога | ||
| 2008 | Перемога | ||||
| Золота зірка кіно | |||||
| 2008 | Найкращий дебют у чоловічій ролі | 99 франків | Перемога | ||
Примітки ред.
- ↑ L'acteur d'origine dijonnaise Jocelyn Quivrin est décédé. Le Bien public. 16 novembre 2009.
- ↑ Jocelyn Quivrin, un acteur passionné de voitures. Le Nouvel Observateur. 16 листопада 2009.
- ↑ а б в Interview Jocelyn Quivrin. VODMania.
- ↑ а б Interview exclusive de Jocelyn Quivrin. esseclive.com. 27 juin 2007.
- ↑ Жослин Киврен. Интервью, 2007 год. Французское кино (рос) . 15.12.2009. Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 4.05.2016.
- ↑ Constance Jamet (17 листопада 2009). Appel à témoin après la mort de l'acteur Jocelyn Quivrin. Le Figaro.
- ↑ Décès de Jocelyn Quivrin: "Il est mort sur le coup". Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 4 травня 2016.
- ↑ Jocelyn Quivrin s’est tué en voiture. Архів оригіналу за 19 листопада 2009. Процитовано 4 травня 2016.
- ↑ Jocelyn Quivrin s'est tué dans un accident. Архів оригіналу за 9 жовтня 2011. Процитовано 26 травня 2021.
- ↑ Johnny parle. Jocelyn Quivrin : La mort tragique. Paris Match. 18 листопада 2009. Архів оригіналу за 25.09.2010. Процитовано 4.05.2016.
- ↑ Нагороди та номінації Жосліна Ківрена на сайті IMDb(англ.)
- ↑ Jocelyn Quivrin: Ses récompenses et nominations [Архівовано 15 вересня 2015 у Wayback Machine.] на AlloCiné(фр.)
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жослін Ківрен |
- Жослін Ківрен на сайті IMDb (англ.)
- Жослін Ківрен на сайті AlloCiné (фр.)