Жлуктов Віктор Васильович
Віктор Васильович Жлуктов (нар. 26 січня 1954, Краматорськ, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — радянський хокеїст, центральний нападник. Олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту.
 | ||||||||||
| ||||||||||
| Особові дані | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 26 січня 1954 (70 років) Краматорськ, СРСР | |||||||||
| Зріст | 188 см | |||||||||
| Позиція | центральний нападник | |||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||
| Драфт НХЛ | 143-й загальний, 1982 «Міннесота Норт-Старс» | |||||||||
| ||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||
| ||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||
| Звання |  | |||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||
Спортивна кар'єра ред.
Виступав за команду майстрів ЦСКА (Москва). Багаторазовий переможець чемпіонатів СРСР і кубка європейських чемпіонів. За тринадцять сезонів у вищій лізі провів 455 матчів, забив 197 голів. У кубку СРСР — 8 закинутих шайб, у кубку європейських чемпіонів — 13.
В середині 70-х виступав в одній ланці з Володимиром Вікуловим і Борисом Александровим[1]. Наприкінці 70-х років його партнерами були Хельмут Балдеріс і Сергій Капустін. Це «тріо» вважалося найперспективнішим у радянському хокеї того часу, але через три сезони крайні нападники залишили «армійський» клуб[2]. У 80-х — грав з Миколою Дроздецьким і Андрієм Хомутовим[3].
1982 року був обраний на драфті НХЛ, під 143-м загальним номером, клубом «Міннесота Норт-Старс».
На юнацькому чемпіонаті Європи 1973 року здобув золоту медаль і став найкращим нападником турніру. Наступного сезону став переможцем молодіжного чемпіонату світу.
У складі національної команди дебютував 11 листопада 1975 року. Товариська гра у Празі, проти збірної Чехословаччини, завершилася перемогою з рахунком 5:3. Через два дні суперники зіграли вдруге, а Жлуктов закинув першу шайбу за збірну СРСР.
Учасник хокейних турнірів на Олімпіадах в Інсбруку та Лейк-Плесіді, двох перших розіграшів кубка Канади і семи чемпіонатів світу. У збірній, окрім партнерів по клубу, грав з Олександром Мальцевим, Володимиром Голіковим, Іреком Гімаєвим, Олександром Голіковим і Олександром Скворцовим[4].
На Олімпійських іграх, чемпіонатах світу і Кубках Канади провів 89 матчів, набрав 83 очки (36+47). Всього в складі збірної СРСР провів 195 ігор, 79 голів.
Командні досягнення ред.
Переможець (1): 1979
- Чемпіон (10): 1975, 1977, 1978, 1979, 1980, 1981, 1982, 1983, 1984, 1985
Віце-чемпіон (2): 1974, 1976,
- Переможець (2): 1973, 1979
- Фіналіст (1): 1976
- Переможець (10): 1974, 1976, 1978, 1979, 1980, 1981, 1982, 1983, 1984, 1985
Особисті досягнення ред.
- За перемогу на зимових Олімпійських іграх був нагороджений медаллю «За трудову відзнаку» (1976).
- Кращий бомбардир Кубка Канади-76 — 9 набраних очок (разом з канадцями Боббі Орром і Денісом Потвеном).
- Кращий снайпер Кубка Канади-76 — 5 закинутих шайб (разом з чехом Міланом Новим і канадцем Боббі Халлом).
- За першу перемогу на чемпіонаті світу отримав почесне звання «Заслужений майстер спорту» (1978).
- За перемоги на чемпіонаті світу і Кубку виклику був нагороджений орденом «Знак Пошани» (1979).
- 1982 року нагороджений орденом Дружби народів.
- У списку 34 кращих хокеїстів СРСР (6): 1975, 1976, 1977, 1981, 1982, 1983.
- Входить до списку «100 бомбардирів чемпіонату СРСР» — 197 закинутих шайб[5].
- Член «Клубу Всеволода Боброва» — 301 гол[6].
- 1996 року нагороджений орденом Дружби.
Примітки ред.
- ↑ Тридцать три тройки. Часть вторая. [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Тридцать три тройки. Часть третья. [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Тридцать три тройки. Часть первая. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Збірна СРСР [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Хоккейные архивы» [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ 100 бомбардирів [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.] на сайті «Хоккейные архивы» [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Клуб Всеволода Боброва [Архівовано 2 листопада 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Хоккейные архивы» [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання ред.
- Профіль на сайті EliteProspects.com (англ.)
- Профіль на сайті Chidlovski.net [Архівовано 22 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Кузнецы славы. Часть 38. Виктор Жлуктов [Архівовано 29 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль на сайті Sports-reference.com [Архівовано 17 грудня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на сайті Eurohockey-com [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Свої серед чужих [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]