Житинський Тарас Петрович
Жити́нський Тара́с Петро́вич — український музикант, вокаліст, автор пісень. Лауреат фестивалів «Червона Рута», «Слов'янський базар», «Тарас Бульба». Виконує зокрема повстанські та стрілецькі пісні.
| Тара́с Петро́вич Жити́нський | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 2 жовтня 1957 (66 років) |
| Місце народження | м. Балхаш, Карагандинська область, Казахстан |
| Роки активності | від 1989 |
| Громадянство |
 Україна |
| Професія | музикант |
| Освіта | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника |
| Жанри | рок, поп-рок, патріотична пісня, історичні пісні (козацькі, стрілецькі, повстанські тощо) |
Життєпис ред.
Народився в родині репресованих вояків УПА в Карагандинській області, лише у 1981–му році зміг повернутися на Батьківщину — місто Івано-Франківськ.
Закінчив Івано–Франківський інститут мистецтв. З часом став відомим у місті серед молоді музикантом та вокалістом. Після здобуття Україною незалежності почав брати участь в українських фестивалях та конкурсах. На них здобув: диплом джаз-фестивалю «Кришталевий Лев» в складі «Галицький диксиленд» (фортепіано), 1989 рік; третю премію у категорії «поп–музика» на фестивалі «Червона Рута» в 1991–му році, третю премію у 1992–му; лауреат фестивалю «Слов'янський базар-92» третя премія; у 1994 році із групою «Скала» здобув перемогу на рок-фестивалі «Тарас Бульба»; у 2007 році гран-прі фестивалю «Повстанським плаєм».
У 1996–му перебрався до Лондона. Тоді ж починає ходити з оселедцем. У 1997-2015 роках у Великій Британії функціонує створений Тарасом Житинським гурт «Земляки», складений з українських емігрантів, який грає і народну пісню, і авторський репертуар.
Автор проекту «Вкрадені пісні України». Автор проекту «Історія України в піснях XVI-XXI століть» (77 пісень).
Альбоми ред.
- «Чорний лебідь» (1992)
- «Ва–банк» (1995)
- «Найкращі пісні Тараса Житинського» (Лондон, 2000)
- «Вечорниці у Лондоні» (2005)
- «Пісні козаків» (2007) — гайдамацькі, стрілецькі й козацькі пісні різних часів і з різних теренів країни.
- «Козацькі балади» (2009)
- «Їхали батяри» (2009)
- «Пісні козаків» (2012) — разом з Іриною Житинською
- «Синьо-жовта ріка» (2010)
- «ДУЕТ» (2010) — записано разом з дочкою Іриною Житинською.
- «Синьо-жовта ріка 2» (2012)
- «Життя триває, точиться війна» (2015) — записано разом з Григорієм Лук'яненком, Василем Лютим (Рутенія)[1]
- «Історія України в піснях 17-20 століття» (2016 рік)
- ,,Історія України в піснях XVI-XXI століття (2023 рік)
Озвучення фільмів ред.
- Жив-був пес — Вовк (любительський дубляж)
- Воїни лісу[2], Воїни лісу 2[3] — музика.
- Шпаченятко Ксюх[4] — музика.
- Музика до фільму «Дрогобицька Голгофа» (режисер Олександр Король).
Посилання ред.
- Пілігрим Тарас Житинський [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Тарас Житинський: «Піснями ми повертаємо українську історію»
- Лондонський козак Тарас Житинський
- Пісні Тараса Житинського [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Сторінка Тараса Житинського на Фейсбуці
- Тарас Житинський — телебачення «Галичина» — 1994 рік (відео)
- Сторінка фан-групи вконтакті
- Тарас Житинський — Любо братці любо [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ https://nashformat.ua/products/audiodysk-zhyttya-tryvae.-tochytsya-vijna-900035 [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Альбом на Наш Формат
- ↑ Воїни лісу (uk-UA) , процитовано 8 березня 2024
- ↑ ВОЇНИ ЛІСУ 2 (uk-UA) , процитовано 8 березня 2024
- ↑ ШПАЧЕНЯТКО КСЮХ - ТАРАС ЖИТИНСЬКИЙ . (uk-UA) , процитовано 8 березня 2024
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (вересень 2020) |
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |