Жерар Дезарг (фр. Gérard Desargues; 15911661) — французький геометр.

Жерар Дезарг
фр. Girard Desargues
Народився 21 лютого 1591(1591-02-21)[1][2][3]
Ліон, Королівство Франція[1][4]
Помер 9 жовтня 1661(1661-10-09)[1] (70 років)
Ліон, Королівство Франція[1]
Країна  Королівство Франція[4]
Діяльність математик, архітектор, інженер, військовослужбовець
Галузь геометрія, математика[5], архітектура[5], Проєктивна геометрія[5], stereotomyd, лінійна перспективаd, гномоніка і сценографія
Знання мов французька[2][5]
Членство Académie Le Pailleurd
Напрямок бароко і бароко

Життєпис ред.

Народився в місті Ліон в аристократичній родині. Почав кар'єру службою в лавах армії. При облозі Ла-Рошелі познайомився і подружився з Декартом. Залишивши службу, оселився в Парижі, де ввійшов у гурток Шатеро-Лефевра, у якому зустрічав Гассенді, Бульо, Роберваля, Паскаля та інших математиків того часу.

Отримав популярність трактатом про конічні перетини. Вважається одним із засновників проєктивної геометрії.

Приятелював із гравером Абрахамом Боссом, котрий переводив у візуальні образи деякі ідеї приятеля-математика.

Військовий фортифікатор і офіцер Жерар Дезарг після відставки заснував у Парижі приватну школу, де викладали теорію будівництва і математику для будівничих, ремісників, майстрів з виготовлення інструментів. Серед відвідувачів школи був і Абрахам Босс, що вивчав математику і її використання в побудові перспективи.

Вибрані твори ред.

 
Pratique du trait a preuves (1643)

По собі залишив такі твори:

  • «Traité de la perspective» (1636);
  • «Traité des sections coniques» (1639);
  • «Ouvrages rédigés par Bosse»,
  • «La manière universelle pour poser l'essieu»,
  • «La pratique du trait à preuve pour la coupe des pierres»;
  • «La manière DE Graver EN Taille Douce ET à l'Eau FORTE»;
  • «La manière universelle pour pratiquer la perspective».

Увічнення пам'яті ред.

Місячний кратер Дезарг названий на честь вченого-математика.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118671545 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  4. а б Michaud L. Biographie universelle ancienne et moderne — Vol. 10. — P. 452.
  5. а б в г Czech National Authority Database