Жанка Стокич
Жанка Стокич (нар. 24 січня 18877, Велико-Градіште, Королівство Сербія — 21 липня 1947, Белград, СФРЮ) — сербська та югославська театральна акторка.
| Жанка Стокич Жанка Стокић Žanka Stokić | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Жанка Стокић | |||
| Народилася |
24 січня 1887 Велико-Градіште, Сербія | |||
| Померла |
21 липня 1947 (60 років) Белград, Федеративна Народна Республіка Югославія | |||
| Громадянство |
,_Flag_of_Serbia_(1947%E2%80%931992).svg){kind=small} Сербія | |||
| Діяльність | акторка | |||
| IMDb | nm0831416 | |||
|
| ||||
 Жанка СтокичЖанка Стокић Žanka Stokić у Вікісховищі | ||||
Життєпис ред.
Ранні роки ред.
Народилася в місті Велико Градіште. Батько Боґослав працював пекарем, мати Джулка рано стала вдовою, одружилась із священиком Олександр Миколайовичем Санду, якому не подобалась Жанка.
У 14 років її насильно видали заміж. Чоловік погано поводився з нею. Одного разу, в містечко, де вона проживала, приїхала пересувна театральна трупа. Стокич звернулася до них за допомогою і втекла з трупою від чоловіка, але її згодом повернули додому. Іншим разом їй все ж вдалося втекти від чоловіка.[1]
Початок кар'єри ред.
Спершу була працювала прачкою у артистів, пізніше спробувала свої сили на сцені. 1902 року вперше зіграла в ролі матері Терези в п'єсі «Шлюбна ніч» і відразу ж стала популярною.
1911 приїхала до Белграду і була прийнята в трупу Національного театру. Незабаром стала його примою. З Національним театром гастролювала всією країною і за кордоном (Прага, Будапешт, Софія, Варшава, Краків, Вільнюс). Була відома, як дуже енергійна і темпераментна актриса.
З 1927 знімалася в німому кіно («Грішниця без гріха»).
Початок Другої світової війни зустріла в Белграді. Важко хвора на цукровий діабет і залежала від закупівель інсуліну, але продовжувала працювати. Брала участь в радіошоу, де у карикатурній формі зображувалась партизанська боротьба, разом з деякими артистами Національного театру грала у відкритому німецькими окупантами і усташами театрі «Veseljaci».
Після закінчення війни і приходу до влади в Югославії Тіта, була звинувачена в колабораціонізмі, співпраці з фашистами і злочинах проти сербського народу, і 1945 року рішенням суду засуджена до тюремного ув'язнення строком на вісім років.
Останні роки ред.
Два роки по тому 1947-го, завдяки друзям і колегам, їй було дозволено грати на сцені нового Югославської драматичного театру, але 20 липня 1947 року вона померла від серцевого нападу.
Похована на цвинтарі Топчідер. У похоронах актриси взяли участь велика кількість її шанувальників. Посмертно реабілітована.
Творчість ред.
Грала в класичних п'єсах Мольєра («Уявний хворий», «Тартюф»), Сірано де Бержерака, Бомарше («Фігаро»), Шекспіра, Нушича («Навколосвітня подорож», «Пані міністр», «Засмучена родина»),
Пам'ять ред.
- Через п'ятдесят років після її смерті на честь Стокич встановлено пам'ятник.
- З 2003 року заснована одна з престижних премій, яка вручається театральним діячам Сербії.
- 2003 року випущена поштова марка Сербії і Чорногорії, присвячена Стокич.
Нагороди ред.
- Орден Святого Сави 4 ступеня
- Орден Святого Сави 5 ступеня
Примітки ред.
- ↑ Zanka Stokic. IMDb. Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 27 квітня 2017.
Посилання ред.
- Жанка Стокич на сайті IMDb (англ.)
- Живана-Жанка Стокић[недоступне посилання з квітня 2019] (серб.)