Ешліман Карл Іванович

Карл Іванович Ешліман (* 1808, Бургдарф — † 1893) — один із перших архітекторів Південного берегу Криму і Ялти, архітектор маєтку Романових у Лівадії (Лівадійський палац), творець першої карти-плану Ялти (1873 рік). Жив у Ялті понад 60 років, мав власний будинок на вулиці Свердлова, 39 (зараз корпус санаторію «Ялтинський» МО України).

Карл Іванович Ешліман
Народження 1808(1808)
Смерть 1893(1893)
Поховання Полікурівський меморіал
Країна
(підданство)
 Швейцарія
 Російська імперія
Діяльність архітектор
Праця в містах Ялта
Архітектурний стиль архітектура
Найважливіші споруди Лівадійський палац
готель «Брістоль»
Заклад Новоросійська губернія і Воронцов Михайло Семенович
Нагороди орден Святого Станіслава

Біографія ред.

Народився в Бургдарфі (Швейцарія) в 1808 році, вчився архітектурному мистецтву в Парижі Берні. З 1 січня 1832 року, по протекції графа М. С. Воронцова, поступив на російську службу на посаді помічника архітектора Південного берега Криму.

З 16 жовтня 1834 року по розпорядженню Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора призначений архітектором Південного берега Криму з покладанням на нього виробництва всіх казенних споруд цього краю, а також нагляду за виробництвом приватного будівництва. 29 вересня 1849 року призначений членом комісії зі споруд палацових будівель в маєтку імператриці Олександри Федорівни «Ореанда», а з серпня 1850 року став архітектором-будівельником ореандських споруд. Після повного завершення будівництва залишився в Ореанді на посаді виконуючого обов'язки доглядача маєтку, згодом був затверджений на цій посаді. Певний час суміщав роботу в царському маєтку з посадою архітектора Ялти.

За старанність і заслуги був нагороджений орденом Станіслава 3-го ступеня і, крім того, троє його синів по Високому Указу були визначені в Таврійську гімназію пансіонерами Її Величності, тобто на повне забезпечення.

У графі формулярного списку — чи здібний до продовження служби і підвищення чину і чи гідний — власною рукою губернатора Жуковського написано: «здатний і гідний».

 
Могила архітектора нп Полікурівському меморіалі

Як сам архітектор, так і члени його сім'ї, що складалися з дружини, Єлизавети Яківни, також колишньої громадянки Швейцарії, 4 синів і 5 дочок, до кінця життя залишалися євангелістського віросповідання. Попри це, після смерті архітектора адміністрація Ялти дала дозвіл на його поховання біля православної церкви Іоанна Златоуста, побудованої ним, і що була однією з головних прикрас міста.

Роботи ред.

Серед робіт Ешлімана перш за все — це план міста, складений ним і в 1843 році, затверджений особисто імператором Миколою I.

Основними його архітектурними роботами вважаються:

  • Церква Іоанна Златоуста, побудована за проектом одеського архітектора Торічеллі.
  • Участь у будівництві імператорського палацу в маєтку «Ореанда» за проектом Петербурзького архітектора А. І. Штакеншнейдера.

За власними проектами:

  • Байдарські ворота.
  • Кілька господарських будівель і житлових будинків у маєтку «Ореанда».
  • Значна частина споруд на території маєтків князя М. С. Воронцова в Масандрі, Ай-Данілі та у Верхньому Магарачі.
  • Вознесенська церква в маєтку А. С. Голиціної.
  • Будівля митниці й карантинної застави в Ялтинському порту.
  • Кілька житлових будинків в Ялті, в районі Старого міста — будинки Фонтанного провулка на Бульварній і Масандрівській вулицях
  • У Новому місті — будинок і аптека Я. А. Левентона на Набережній і 2-поверхові будинки М. Ф. Кузнецова і Н. А. Панова на Виноградній вулиці та інші.

Ідентифікація споруд Південного берега Криму 1-ї половини XIX століття становить великі труднощі або через мізерність документації, або через складнощі, що виникають при визначенні їхньої адреси. Остання обставина не дає можливості з повною упевненістю назвати автором деяких будівель К. І. Ешлімана.

Посилання ред.

  • s-forum.com.ua[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)