Ескі́з[1] (фр. esquisse) або шкіц[2][3] (від пол. szkic, нім. Skizze) — підготовчий нарис, що фіксує задум художнього витвору чи окремої його частини в найхарактерніших рисах.

Ескіз до картини українського художника О. Мурашка «Карусель», 1905 р.

В живописі це здебільшого вільно виконаний малюнок з багатьох перекривних ліній. Швидкість і безпримусність ескізу дозволяють художникові критично оглянути свої задуми і довести кожен елемент до бажаного результату, перш ніж увічнити його в остаточній роботі. Через це ескізування є плідним, однак і не обов'язковим засобом для створення живописних творів.

Леонардо да Вінчі та Едґар Деґа — два приклади художників, чиї ескізи стали об'єктами мистецтва.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Ескіз // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  3. Шкіц // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерело ред.