Ескадрені міноносці типу «Аквіла»
Ескадрені міноносці типу «Аквіла» (італ. Classe Aquila) — серія лідерів ескадрених міноносців ВМС Італії першої половини XX століття.
| Ескадрені міноносці типу «Аквіла» | ||
|---|---|---|
| Classe Aquila | ||
 | ||
| Ескадрений міноносець «Аквіла» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Лідер ескадрених міноносців | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Королівство Італія Іспанія Румунія СРСР
| |
| Належність | .svg){kind=small} Королівські ВМС Італії•ВМС Іспанії ВМС Румунії.svg){kind=small} ВМФ СРСР
| |
| Замовлено | 4 | |
| Закладено | 4 | |
| Спущено на воду | 4 | |
| Виведений зі складу флоту | 4 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 750 тонн (стандартна) 1 820 тонн (повна) | |
| Довжина | 94,7 м | |
| Ширина | 9,5 м | |
| Осадка | 3,6 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парові турбіни «Tosi» 5 × парових котлів «Thornycroft» | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 40 000 к.с. | |
| Швидкість | 34,2 вузлм | |
| Автономність плавання | 1 700 миль на швидкості 15 вузлів | |
| Екіпаж | 145 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 3 × 152/40-мм гармати «QF 6 in/40» 4 x 76/40-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.» | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 ( 2 x 2) × 450-мм торпедні апарати 24-44 міни | |
Представники ред.
| Корабель | Виготовлювач | Закладено | Спущено | У строю | Статус |
|---|---|---|---|---|---|
| «Аквіла» «Aquila» «Мелілья» «Melilla» |
«Cantiere Pattison», Неаполь | 11 березня 1914 року | 26 липня 1916 року | 8 лютого 1917 року | Проданий Іспанії у 1937 році Зданий на злам у 1950 році |
| «Фалько» «Falco» «Сеута» «Ceuta» |
«Cantiere Pattison», Неаполь | 26 липня 1914 року | 16 серпня 1919 року | 20 січня 1920 року | Проданий Іспанії у 1937 році Зданий на злам у 1948 році |
| «Ніббіо» «Nibbio» «Марасешті» «Mărășești» «Легкий» |
«Cantiere Pattison», Неаполь | 15 липня 1914 року | 30 січня 1918 року | 15 березня 1918 року | Проданий Румунії у 1920 році Переданий СРСР у 1944 році Повернутий Румунії у 1946 році Зданий на злам у 1963 році |
| «Спарвіеро» «Sparviero» «Марашті» «Mărăști» «Ловкий» |
«Cantiere Pattison», Неаполь | 29 січня 1914 року | 26 березня 1917 року | 15 липня 1917 року | Проданий Румунії у 1920 році Переданий СРСР у 1944 році Повернутий Румунії у 1946 році Зданий на злам у 1963 році |
Історія створення та конструкція ред.
У 1913 році Румунія замовила фірмі «Cantiere Pattison» з Неаполя будівництво 4 есмінців. Кораблі були розроблені інженером Луїджі Скалья (італ. Luigi Scaglia). Кораблі мали бути озброєні трьома 120-мм, чотирма 75-мм гарматами та п'ятьма торпедними апаратами. Оскільки кораблі мали використовуватись у Чорному морі, вони мали мати змогу рухатись лише 10 годин на повній швидкості. Кораблі мали мати назви «Vifor», «Viscol», «Vârtej» та «Vijelie».
Після вступу Італії у Першу світову війну недобудовані кораблі були реквізовані Італією і отримали нові назви: «Аквіла», «Фалько», «Ніббіо» та «Спарвіеро» відповідно. На них було встановлене італійське озброєння: три 152/40-мм гармати «QF 6 in/40», чотири 76/40-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.» та два здвоєні 450-мм торпедні апарати. Також кораблі могли нести від 24 до 44 мін.
У складі італійського флоту кораблі класифікувались як легкі розвідники (італ. Esploratori leggeri).
У 1920 році «Ніббіо» та «Спарвіеро» були передані Румунії, де отримали назви «Марасешті» і «Марашті». У 1944 році захоплені СРСР, увійшли до складу ВМФ СРСР під назвами «Легкий» і «Ловкий». У 1946 році повернуті Румунії, де прослужили до 1963 року.
«Аквіла» і «Фалько» у 1938 році були перекласифіковані у есмінці. У 1937 році (формально у 1939 році) передані Франкістській Іспанії, де під іменами «Мелілья» і «Сеута» прослужили до початку 1950-х років.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ескадрені міноносці типу «Аквіла»- Ескадрені міноносці типу «Аквіла» на сайті www.marina.difesa.it [Архівовано 3 липня 2020 у Wayback Machine.](італ.)
