Ерзінджанське перемир’я

Ерзінджанське перемир'я — договір про призупинення військових дій під час Першої світової війни, підписаний Османською імперією та Закавказьким комісаріатом в місті Ерзінджан 18 грудня 1917 року (5 грудня за старим стилем). Завдяки перемир'ю на Кавказькому та Перському фронтах встановився тимчасовий мир. 12 лютого бої поновилися.

Ерзінджанське перемир’я
Тип	Перемир'я
Підписано	5 (18) грудня 1917
Місце	Ерзінджан
Підписанти	Османська імперія і Закавказький комісаріат

На той час, статус Закавказького комісаріату був невизначений: Османи визнавали його незалежною одиницею, правонаступником Російської імперії, в той час як керманичі Комісаріату позиціонували свою країну, як складову частину Російської Республіки. Османська імперія вже підписала договір про перемир'я у Брест-Литовську(підписаний 15 грудня). Договір стосувався перемир'я на Кавказькому та Перському фронтах. Після отримання пропозиції про припинення вогню від Мехмета Вехіпа-паші, командира третьої османської армії, Комісаріат призначив командира російського кавказького фронту, генерала Пржевальского, своїм офіційним представником на переговорах з османськими візаві. Результатом переговорів стало Ерзінджанське перемир'я, після підписання якого, російські війська почали відступати з території Комісаріату, залишивши його абсолютно незахищеним.

Додаток до договору про перемир'я був підписаний в той же день. За ним обидвома сторонами узгоджувались зони окупації. 12 лютого Османи почали просуватись вздовж усієї лінії, звинувативши Вірмен у різанині мусульман біля османського кордону 15-16 січня. 24 лютого договір про перемир'я у Брест-Литовську був порушений Німеччиною і став де-факто не дійсним. З підписанням Берестейського миру з РРФСР 3 березня 1918 року та Батумської угоди з державами правонаступницями Закавказького Комісаріату, обидва договори були відмінені.