Енріке Вольфф

аргентинський футболіст

Енріке Вольфф (ісп. Enrique Wolff, нар. 21 лютого 1949, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, що грав на позиції захисника.

Ф
Енріке Вольфф
Енріке Вольфф
Енріке Вольфф
Енріке Вольфф у 1972 році
Особисті дані
Народження 21 лютого 1949(1949-02-21) (75 років)
  Victoria, Buenos Airesd, Сан-Фернандо (округ), Буенос-Айрес, Аргентина[1]
Зріст 175 см
Вага 70 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1967–1972 Аргентина «Расінг» (Авельянеда) 165 (31)
1973–1974 Аргентина «Рівер Плейт» 37 (6)
1974–1977 Іспанія «Лас-Пальмас» 93 (7)
1977–1979 Іспанія «Реал Мадрид» 68 (4)
1979 Аргентина «Архентінос Хуніорс» 8 (0)
1981 Аргентина «Тігре» 7 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1967 Аргентина Аргентина U-20  ? (?)
1972–1974 Аргентина Аргентина 27 (1)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуб «Расінг» (Авельянеда), а також національну збірну Аргентини.

Клубна кар'єра ред.

У дорослому футболі дебютував 1967 року виступами за команду «Расінг» (Авельянеда), в якій провів шість сезонів, взявши участь у 165 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Расинга», був основним гравцем захисту команди.

 
Енріке Вольфф під час виступів за «Рівер Плейт».

Згодом у 1973—1974 роках грав за «Рівер Плейт», після чого перебрався до Іспанії, ставши гравцем «Лас-Пальмаса». З цією командою у сезоні 1976/77 аргентинець посів 4-те місце у Ла Лізі, що стало найкращим результатом в історії клубу, після чого гравця підписав «Реал Мадрид». З «Реалом» він двічі вигравав чемпіонат Іспанії у 1978 та 1979 роках. Останній раз у кольорах «королівського клубу» він зіграв 3 червня 1979 року в матчі проти «Расінга» (Сантандер) (5:1). Загалом за два клуби він провів у іспанській Ла Лізі 161 гру, забивши 11 голів. Він також брав участь у 4 матчах у Кубку європейських чемпіонів з мадридським клубом, забивши гол у ворота люксембурзької команди «Прогрес» (Нідеркорн) у вересні 1978 року[2]

Вольфф повернувся в Аргентину в 1979 році в клуб «Архентінос Хуніорс», за який зіграв лише 8 матчів, після чого завершив ігрову кар'єру. Втім 2 роки по тому Вольфф повернувся в футбол, виступаючи за «Тігре» у аргентинському Другому дивізіоні в сезоні 1981 року.

Виступи за збірні ред.

1967 року у складі молодіжної збірної Аргентини став переможцем молодіжного чемпіонату Південної Америки в Парагваї.

1972 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН. З шести матчів Аргентини на турнірі Вольфф з'являвся в п'яти, пропустивши лише другу гру другого групового етапу проти збірної Бразилії. У всіх інших іграх він з'являвся в стартовому складі, відігравши всі 90 хвилин в матчах проти збірних Польщі, Гаїті і НДР. У зустрічах з Італією і Нідерландами його заміняв захисник Рубен Гларія відповідно на 60-й хвилині і в перерві між таймами. В останній грі Аргентини на чемпіонаті проти НДР Вольфф був капітаном команди[3].

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 3 роки, провів у її формі 27 матчів, забивши 1 гол.

Подальше життя ред.

У 1992 році Вольфф почав вести футбольне шоу Simplemente Fútbol на аргентинському телебаченні[4].

15 червня 2012 року він ніс олімпійський факел в місті Ньюкасл-апон-Тайн[5].

Титули і досягнення ред.

«Реал Мадрид»: 1977/78, 1978/79

Примітки ред.

  1. https://www.legislatura.gob.ar/posts/la-legislatura-declaro-como-personalidad-destacada-a-enrique-quique-wolff.html
  2. Real Madrid  5-0 Progrès  / Coupe d’Europe des Clubs Champions 1978/1979. www.footballdatabase.eu. Процитовано 31 серпня 2020.
  3. Player Profile for Enrique Wolff in the Soccer World cups. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 31 серпня 2020.
  4. Simplemente Fútbol. www.quiquewolff.com.ar. Uve Doble Producciones. Архів оригіналу за 2 січня 2007. Процитовано 2 січня 2007.
  5. Quique Wolff y el backstage de su recorrida con la antorcha olímpica. ESPN Deportes (ісп.). Архів оригіналу за 18 Jun 2012. Процитовано 31 серпня 2020.

Посилання ред.