Енліль-надін-аххе
Енліль-надін-аххе (д/н — після 1155 до н. е.) — цар Вавилону близько 1157—1155 до н. е. Ім'я перекладається як «Енліл дарував брата». Останній представник Каситської династії.
| Енліль-надін-аххе | |
|---|---|
 | |
| Народився |
невідомо Вавилон |
| Помер |
після 1155 до н. е. Сузи |
| Країна | Вавилон |
| Національність | касити |
| Діяльність | суверен |
| Титул | цар Вавилону |
| Посада | Цар Вавилону[d] |
| Термін | 1157—1155 до н. е. |
| Попередник | Забаба-шум-іддін |
| Наступник | приєднано до Еламу |
| Рід | Каситська династія |
Життєпис ред.
Ймовірно, походив з каситської знаті. Очолив повстання проти еламського намісника Кутір-Нахунте. Боротьба з ним тривала 3 роки. Зрештою еламіти захопили та зруйнували Вавилон, який було жорстоко пограбовано, а статую Мардука разом з полоненим Енліль-надін-аххе та його родиною відправлено до столиці Еламу — Сузи. Відтоді Вавилонія увійшла до складу Еламського царства.
Джерела ред.
- J. A. Brinkman: Materials and Studies for Kassite History. Band I, Chicago 1976.
- Elizabeth Carter; Matthew W. Stolper (1985). Elam: surveys of political history and archaeology. University of California Press. p. 40.
- A. R. George (2000). «Four Temple Rituals from Babylon: 2. Simanu». In Wilfred G. Lambert; A. R. George; Irving L. Finkel (eds.). Wisdom, Gods and literature: studies in Assyriology in honour of W.G. Lambert. Eisenbrauns. pp. 270—280.