Ель-Аюн — Сакія-ель-Хамра

**Межує з:** сусідні адмінодиниці
Ель-Аюн — Сакія-ель-Хамра
араб. العيون - الساقية الحمراء‎; бербер. ⵍⵄⵢⵓⵏ ⵜⴰⵔⴳⴰ ⵜⴰⵣⴳⴳⵯⴰⵖⵜ
Адм. центр	Ель-Аюн
Країна	Марокко і САДР
Регіон	Марокко
	Гельмім — Уед-Нун, Дахла — Уед-ед-Дагаб ?
Населення
- повне	367 758 осіб (2014)
- повна	140 018 км²
Висота
- мінімальна	−55 м (Sebkha Tahd)
Часовий пояс	UTC+1
Дата заснування	2015
Вебсайт	laayouneinvest.ma/source/crilaayoune.asp?codelangue=23&po=2
Код ISO 3166-2	MA-11
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Ель-Аюн — Сакія-ель-Хамра

Ель-Аюн — Сакія-ель-Хамра (араб. العيون - الساقية الحمراء‎; бербер. ⵍⵄⵢⵓⵏ ⵜⴰⵔⴳⴰ ⵜⴰⵣⴳⴳⵯⴰⵖⵜ) — один із дванадцяти регіонів Марокко. Більша частина регіону лежить на спірній території Західної Сахари. Його західна частина контролюється Марокко, а східна — Сахарською Арабською Демократичною Республікою. Населення за переписом 2014 року становить 367 758 осіб. Адміністративний центр — місто Ель-Аюн^[1].

Назва ред.

Назва регіону складається з двох частин. Перша походить від назви найбільшого міста регіону, Ель-Аюна. Друга частина є назвою історичного регіону, Сакія-ель-Хамра, що зі свого боку походить від назви однойменної річки.

Основні дані ред.

Регіон Ель-Аюн — Сакія-ель-Хамра був утворений у вересні 2015 року шляхом приєднання провінції Ес-Семара, що входила до колишнього регіону Гельмім — Ес-Семара, до колишнього регіону Ель-Аюн — Буддур — Сакія-ель-Хамра^[1].

Є одним з трьох регіонів Марокко, що повністю чи частково лежать на спірній території Західної Сахари (двома іншими є Гельмім — Уед-Нун та Дахла — Уед-ед-Дагаб).

Регіон складається з чотирьох провінцій^[1].

Географія ред.

Ель-Аюн — Сакія-ель-Хамра межує з двома іншими регіонами Марокко: Гельмім — Уед-Нун на півночі та Дахла — Уед-ед-Дагаб на півдні. На сході регіон межує з мавританським регіоном Тірис-Земмур, а на заході омивається Атлантичним океаном. Біля берегів Західної Сахари розташовані Канарські острови, що належать Іспанії.

Майже всі міста в регіоні, зокрема Тарфая, Ель-Марса та Буждур, розташовані на узбережжі Атлантичного океану. Втім адміністративний центр, Ель-Аюн, немає виходу до моря.

Марокканська стіна проходить крізь увесь регіон, а частка території на схід від неї де-факто контролюється Полісаріо.

Примітки ред.

↑ ^а ^б ^в Décret fixant le nom des régions (PDF). Portail National des Collectivités Territoriales (фр.). 20 лютого 2015. Архів оригіналу (pdf) за 18 May 2015. Процитовано 11 грудня 2015.

[Bulletin-1] а ^б ^в Décret fixant le nom des régions (PDF). Portail National des Collectivités Territoriales (фр.). 20 лютого 2015. Архів оригіналу (pdf) за 18 May 2015. Процитовано 11 грудня 2015.

[1]