Елеонора Вільгельміна Ангальт-Кьотенська

герцогиня-консорт Саксен-Веймару

Елеонора Вільгельміна Ангальт-Кетенська (нім. Eleonore Wilhelmine von Anhalt-Köthen, 7 травня 1696 — 30 серпня 1726) — принцеса Ангальт-Кетенська з династії Асканіїв, донька князя Ангальт-Кетену Емануеля Лебрехта та Ґізели Агнеси фон Рат, рейхсграфині Нінбурзької; дружина принца Фрідріха Ердмана Саксен-Мерзебурзького, а після його смерті — герцога Саксен-Веймару Ернста Августа I.

Елеонора Вільгельміна Ангальт-Кетенська
нім. Eleonore Wilhelmine von Anhalt-Köthen
Елеонора Вільгельміна Ангальт-Кетенська
Елеонора Вільгельміна Ангальт-Кетенська
Портрет Елеонори Вільгельміни пензля Й. Г. Дітріха, XVIII століття, місцезнаходження невідоме
10-а герцогиня-консорт Саксен-Веймару
Початок правління: 24 січня 1716
Кінець правління: 30 серпня 1726

Попередник: Шарлотта Гессен-Гомбурзька
Наступник: Софія Шарлотта Бранденбург-Байройтська

Дата народження: 7 травня 1696(1696-05-07)
Місце народження: Кетен, Ангальт-Кьотен
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 30 серпня 1726(1726-08-30) (30 років)
Місце смерті: Веймар, Саксен-Веймар, Священна Римська імперія
Поховання Веймарська герцогська усипальняd
Чоловік: 1) Фрідріх Ердман Саксен-Мерзебурзький
2) Ернст Август I
Діти: Від першого шлюбу: не було
Від другого шлюбу: Вільгельм Ернст, Вільгельміна Августа, Йоганн Вільгельм, Шарлотта Агнеса, Йоганна Елеонора, Ернестіна Альбертіна, Бернардіна Крістіана, Емануель Фрідріх
Династія: Асканії, Альбертинська лінія Веттінів, Ернестинська лінія Веттінів
Батько: Емануель Лебрехт
Мати: Ґізела Агнеса фон Рат

Біографія ред.

Народилась 7 травня 1696 року у Кетені. Була третьою дитиною та старшою донькою в родині князя Ангальт-Кетену Емануеля Лебрехта та його таємної морганатичної дружини Ґізели Агнеси фон Рат, зведеної у ранг рейхсграфині. Мала старшого брата Леопольда. Ще один брат помер немовлям до її народження. Згодом сімейство поповнилося трьома молодшими дітьми, з яких дорослого віку досягли Август Людвіг та Крістіана Шарлотта. Шлюб батьків був офіційно визнаний імператором Леопольдом I у 1699 році.

Втратила батька у 8-річному віці. Матір більше не одружувалася; виконувала функції регента при старшому синові протягом наступного десятиліття.

15 лютого 1714 року 17-річна Елеонора Вільгельміна стала дружиною 22-річного принца Фрідріха Ердмана Саксен-Мерзебурзького, який походив з Альбертинської лінії Веттінів і був молодшим братом та спадкоємцем правлячого герцога Саксен-Мерзебургу Моріца Вільгельма. Весілля пройшло у Кьотені. З нагоди одруження наречений отримав в апанаж амт Діскау й завів власний двір. Втім, він раптово помер менш, ніж за чотири місяці після весілля. Дітей у подружжя не з'явилося.

 
Портрет Ернста Августа пензля невідомого майстра

24 січня 1716 року 19-річна Елеонора Вільгельміна вийшла заміж вдруге за 27-річного правлячого герцога Саксен-Веймару Ернста Августа I. Втім, фактичним володарем герцогства[1] був дядько нареченого, Вільгельм Ернст.

Вінчання відбулося у Нінбурзі. Під час весільних урочистостей брат нареченої, Леопольд, познайомився з композитором Йоганном Себастьяном Бахом, який працював у Веймарі, та запросив його до Кьотену на посаду придворного капельмайстра. Елеонора Вільгельміна стала хрещеною матір'ю одного із синів композитора.

Шлюб пари виявився щасливим. За кілька місяців після весілля герцогиня завагітніла і у липні 1717 року народила двійню. Всього у подружжя було восьмеро дітей:

  • Вільгельм Ернст (17171719) — прожив 2 роки;
  • Вільгельміна Августа (17171752) — одружена не була, дітей не мала;
  • Йоганн Вільгельм (17191732) — прожив 13 років;
  • Шарлотта Агнеса (17201724) — прожила 4 роки;
  • Йоганна Елеонора (17211722) — прожила півроку;
  • Ернестіна Альбертіна (17221769) — дружина графа Шаумбург-Ліппе Філіпа II, мала четверо дітей, які не залишили нащадків;
  • Бернардіна Крістіана (17241757) — дружина князя Шварцбург-Рудольштадта Йоганна Фрідріха, мала четверо доньок;
  • Емануель Фрідріх (17251729) — прожив 3 роки.

30 серпня 1726 року Елеонора пішла з життя. Була похована у князівській крипті у Веймарі.[2] Чоловік важко переживав утрату і вирушив у тривалі мандри, аби прийти до тями. Після смерті спадкоємця, у 1734 році оженився вдруге.

Генеалогія ред.

Август Ангальт-Пльоцкауський
 
Сибілла Сольмс-Лаубахська
 
Генріх Ернст Штольберзький
 
Анна Єлизавета Штольберг-Верніґероде
 
Вільгельм фон Рат[3]
 
Доротея фон Гакенборн[4]
 
Генріх фон Вутенау
 
Сибілла фон Біндоф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Емануель
 
 
 
 
 
 
Анна Елеонора Штольберг-Верніґероде
 
 
 
 
 
 
Бальтазар Вільгельм фон Рат
 
 
 
 
 
Магдалена Барбара фон Вутенау
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Емануель Лебрехт
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ґізела фон Рат
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Елеонора Вільгельміна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки ред.

  1. Й офіційним співправителем.
  2. Князівська крипта у Веймарі [1] [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. Профіль Вільгельма фон Рата на Genealogics.org [2] (нім.)
  4. Профіль Доротеї фон Гакенборн на Genealogics.org [3] (нім.)

Література ред.

  • August Benedict Michaelis: Einleitung zu einer volständigen geschichte der chur- und fürstlichen häuser in Teutschland, Band 3, 1785, стор. 667.

Посилання ред.