Елеонора Вільгельміна Ангальт-Кьотенська
Елеонора Вільгельміна Ангальт-Кетенська (нім. Eleonore Wilhelmine von Anhalt-Köthen, 7 травня 1696 — 30 серпня 1726) — принцеса Ангальт-Кетенська з династії Асканіїв, донька князя Ангальт-Кетену Емануеля Лебрехта та Ґізели Агнеси фон Рат, рейхсграфині Нінбурзької; дружина принца Фрідріха Ердмана Саксен-Мерзебурзького, а після його смерті — герцога Саксен-Веймару Ернста Августа I.
| Елеонора Вільгельміна Ангальт-Кетенська | |
|---|---|
| нім. Eleonore Wilhelmine von Anhalt-Köthen | |
 Портрет Елеонори Вільгельміни пензля Й. Г. Дітріха, XVIII століття, місцезнаходження невідоме | |
| 10-а герцогиня-консорт Саксен-Веймару | |
| Початок правління: | 24 січня 1716 |
| Кінець правління: | 30 серпня 1726 |
|
| |
| Попередник: | Шарлотта Гессен-Гомбурзька |
| Наступник: | Софія Шарлотта Бранденбург-Байройтська |
|
| |
| Дата народження: | 7 травня 1696 |
| Місце народження: | Кетен, Ангальт-Кьотен |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 30 серпня 1726 (30 років) |
| Місце смерті: | Веймар, Саксен-Веймар, Священна Римська імперія |
| Поховання | Веймарська герцогська усипальняd |
| Чоловік: |
1) Фрідріх Ердман Саксен-Мерзебурзький 2) Ернст Август I |
| Діти: |
Від першого шлюбу: не було Від другого шлюбу: Вільгельм Ернст, Вільгельміна Августа, Йоганн Вільгельм, Шарлотта Агнеса, Йоганна Елеонора, Ернестіна Альбертіна, Бернардіна Крістіана, Емануель Фрідріх |
| Династія: | Асканії, Альбертинська лінія Веттінів, Ернестинська лінія Веттінів |
| Батько: | Емануель Лебрехт |
| Мати: | Ґізела Агнеса фон Рат |
Біографія ред.
Народилась 7 травня 1696 року у Кетені. Була третьою дитиною та старшою донькою в родині князя Ангальт-Кетену Емануеля Лебрехта та його таємної морганатичної дружини Ґізели Агнеси фон Рат, зведеної у ранг рейхсграфині. Мала старшого брата Леопольда. Ще один брат помер немовлям до її народження. Згодом сімейство поповнилося трьома молодшими дітьми, з яких дорослого віку досягли Август Людвіг та Крістіана Шарлотта. Шлюб батьків був офіційно визнаний імператором Леопольдом I у 1699 році.
Втратила батька у 8-річному віці. Матір більше не одружувалася; виконувала функції регента при старшому синові протягом наступного десятиліття.
15 лютого 1714 року 17-річна Елеонора Вільгельміна стала дружиною 22-річного принца Фрідріха Ердмана Саксен-Мерзебурзького, який походив з Альбертинської лінії Веттінів і був молодшим братом та спадкоємцем правлячого герцога Саксен-Мерзебургу Моріца Вільгельма. Весілля пройшло у Кьотені. З нагоди одруження наречений отримав в апанаж амт Діскау й завів власний двір. Втім, він раптово помер менш, ніж за чотири місяці після весілля. Дітей у подружжя не з'явилося.
24 січня 1716 року 19-річна Елеонора Вільгельміна вийшла заміж вдруге за 27-річного правлячого герцога Саксен-Веймару Ернста Августа I. Втім, фактичним володарем герцогства[1] був дядько нареченого, Вільгельм Ернст.
Вінчання відбулося у Нінбурзі. Під час весільних урочистостей брат нареченої, Леопольд, познайомився з композитором Йоганном Себастьяном Бахом, який працював у Веймарі, та запросив його до Кьотену на посаду придворного капельмайстра. Елеонора Вільгельміна стала хрещеною матір'ю одного із синів композитора.
Шлюб пари виявився щасливим. За кілька місяців після весілля герцогиня завагітніла і у липні 1717 року народила двійню. Всього у подружжя було восьмеро дітей:
- Вільгельм Ернст (1717—1719) — прожив 2 роки;
- Вільгельміна Августа (1717—1752) — одружена не була, дітей не мала;
- Йоганн Вільгельм (1719—1732) — прожив 13 років;
- Шарлотта Агнеса (1720—1724) — прожила 4 роки;
- Йоганна Елеонора (1721—1722) — прожила півроку;
- Ернестіна Альбертіна (1722—1769) — дружина графа Шаумбург-Ліппе Філіпа II, мала четверо дітей, які не залишили нащадків;
- Бернардіна Крістіана (1724—1757) — дружина князя Шварцбург-Рудольштадта Йоганна Фрідріха, мала четверо доньок;
- Емануель Фрідріх (1725—1729) — прожив 3 роки.
30 серпня 1726 року Елеонора пішла з життя. Була похована у князівській крипті у Веймарі.[2] Чоловік важко переживав утрату і вирушив у тривалі мандри, аби прийти до тями. Після смерті спадкоємця, у 1734 році оженився вдруге.
Генеалогія ред.
| Август Ангальт-Пльоцкауський | Сибілла Сольмс-Лаубахська | Генріх Ернст Штольберзький | Анна Єлизавета Штольберг-Верніґероде | Вільгельм фон Рат[3] | Доротея фон Гакенборн[4] | Генріх фон Вутенау | Сибілла фон Біндоф | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Емануель.jpg) | Анна Елеонора Штольберг-Верніґероде | Бальтазар Вільгельм фон Рат | Магдалена Барбара фон Вутенау | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Емануель Лебрехт.jpg) | Ґізела фон Рат.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Елеонора Вільгельміна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки ред.
- ↑ Й офіційним співправителем.
- ↑ Князівська крипта у Веймарі [1] [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Профіль Вільгельма фон Рата на Genealogics.org [2] (нім.)
- ↑ Профіль Доротеї фон Гакенборн на Genealogics.org [3] (нім.)
Література ред.
- August Benedict Michaelis: Einleitung zu einer volständigen geschichte der chur- und fürstlichen häuser in Teutschland, Band 3, 1785, стор. 667.
Посилання ред.
- Ангальт-Кьотен [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Genealogics.org [Архівовано 20 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Елеонори Вільгельміни Ангальт-Кьотенської [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Фрідріха Ердмана Саксен-Мерзебурзького [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Ернста Августа I [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)