Едуардо Сезар Гаспар
Едуардо Сезар Гаспар (порт. Eduardo César Gaspar, нар. 15 червня 1978, Сан-Паулу, Бразилія) — колишній бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника.
 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Едуардо Сезар Дауе Гаспар | |||||||||||||||||||||
| Народження | 15 червня 1978 (45 років) | |||||||||||||||||||||
| Сан-Паулу, Бразилія | ||||||||||||||||||||||
| Зріст | 189 см | |||||||||||||||||||||
| Вага | 78 кг | |||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Бразилія
| |||||||||||||||||||||
| Позиція | центральний півзахисник | |||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||
| ?–1998 | «Корінтіанс»
| |||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||
Протягом кар'єри виступав лише за три клуби, «Корінтіанс», «Арсенал» та «Валенсію», вигравши з кожним із них трофеї, а також за національну збірну Бразилії, у складі якої став володарем Кубка Америки та Кубка Конфедерацій.
Клубна кар'єра ред.
«Корінтіанс» ред.
Вихованець футбольної школи клубу «Корінтіанс». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1998 року в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 26 матчах чемпіонату. В ті роки клуб був одним з найсильніших в Бразилії, а тому Еду двічі, в 1998 і 1999 роках вигравав чемпіонат Бразилії, а в 2000 переміг на клубному чемпіонаті світу. Після цього турніру, Еду підписав контракт з лондонським «Арсеналом», однак угода зірвалася через португальський паспорт Еду, який виявився підробленим. Лише через кілька місяців, Еду зміг отримати паспорт громадянина ЄС, завдяки італійським кореням його батька.
«Арсенал» ред.
16 січня 2001 Еду все ж став гравцем «Арсеналу», який заплатив за трансфер бразильця 9 млн євро. Однак дебют в офіційній грі Еду в складі «канонірів» затягнувся, через трагедію в родині футболіста: рідна сестра Еду загинула в автомобільній катастрофі. Вперше в матчі «Арсеналу» Еду вийшов проти «Лестер Сіті» і вже через 15 хвилин після виходу на поле отримав травму та був змушений замінитися, довго відновлювався, і, внаслідок, провів за сезон лише 4 гри. Перші два сезони взагалі стали невдалими для бразильця, через це він не потрапляв до складу збірної Бразилії, яка поїхала на чемпіонат світу та виграла його.
З сезону 2003—04 Еду вже став твердим гравцем основи «Арсеналу», завдяки довірі Арсена Венгера, який вірив в футболіста. Після закінчення сезону 2004—05 контракт Еду з «Арсеналом» закінчився. За час виступів за «канонірів» Еду став дворазовим чемпіоном Англії, триразовим володарем Кубка Англії та дворазовим володарем Суперкубка Англії.
«Валенсія» ред.
Ще в середині сезону Еду спробувала купити «Валенсія», проте не змогла задовольнити фінансові «апетити» «канонірів». У бразильця була маса пропозицій — «Ювентус», «Мілан», «Барселона», проте Еду віддав перевагу «Валенсії», з якою підписав контракт 30 травня на 5 років. На передсезонних зборах з «Валенсією» Еду отримав травму та майже протягом усього сезону змушений був відновлюватись і дебютував за клуб лише 4 квітня 2006 року в грі з «Кадісом». Ця травма позбавила гравця та другого в його житті чемпіонату світу, крім того футболіст дуже рідко виходив на поле і в іграх за валенсійську команду. Незважаючи на це, у складі «кажанів» виборов титул володаря Кубка Іспанії з футболу.
«Корінтіанс» ред.
Навесні 2009 Еду висловив бажання повернутись в рідний «Корінтіанс», куди Еду і перейшов влітку на правах вільного агента[1]. Захищав кольори клубу до припинення виступів на професійному рівні у 2010 році.
Виступи за збірну ред.
28 квітня 2004 року Еду вийшов після перерви в товариському матчі збірної Бразилії проти Угорщини, і в тому ж році поїхав на Кубок Америки, де бразильці стали найкращою командою континенту.
28 квітня 2004 2004 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії в товариському матчі збірної Бразилії проти збірної Угорщини, і в тому ж році поїхав на Кубок Америки у Перу, де бразильці стали найкращою командою континенту.
Наступного року у складі збірної був учасником розіграшу Кубка конфедерацій 2005 року у Німеччині, здобувши того року титул переможця турніру, але після того, через постійні травми, перестав викликатись до збірної.
Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 2 роки, провів у формі головної команди країни 15 матчів.
Титули і досягнення ред.
«Корінтіанс» ред.
- Чемпіон Бразилії (2): 1998, 1999
- Переможець Ліги Пауліста (1): 1999
- Клубний чемпіон світу (1): 2000
«Арсенал» ред.
Чемпіон Англії (2): 2001–02, 2003–04
Володар Кубка Англії (3): 2000–01, 2002–03, 2004–05
Володар Суперкубка Англії з футболу (2): 2002, 2004
«Валенсія» ред.
Володар Кубка Іспанії з футболу (1): 2007–08
Збірна Бразилії ред.
- Володар Кубка Америки (1): 2004
- Володар Кубка Конфедерацій (1): 2005
Примітки ред.
- ↑ Edu volta ao Corinthians. Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 21 грудня 2013.
Посилання ред.
- Едуардо Сезар Гаспар на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Еду на сайті Soccerbase (англ.)
- Едуардо Сезар Гаспар на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |