Егео́н, Егейо́н (дав.-гр. Αἰγαίων — «хвильовик» або «господар хвиль») — морське божество (зокрема бог морських штормів) в міфології греків — іонійців[1][2], син Урана й Геї, за іншою версією — Понта і Геї[3]. За архаїчною версією — батько іонійського героя Тесея[4].

За Гесіодом, Уран заховав новонародженого Егеона в лоні Геї (Землі) разом з його братами. За порадою Геї Зевс залучив Егеона та його братів до боротьби з титанами, а згодом доручив їм стерегти титанів, яких скинув до Аїду. За іншим міфом Егеон, якого покликала Тетія, врятував Зевса, коли того намагалися зв'язати Гера, Афіна й Посейдон[5].

За прізвиськом Егеона могло отримати свою назву Егейське море (хоча, цілком можливо, його назва походить напряму від слова дав.-гр. αἶγες — «хвилі»).

З часом Егеон поступився роллю головного морського божества греків (а відтак — і «справжнього» батька Тесея) Посейдону, який до того був богом землетрусів, а «земним» батьком Тесея, на честь якого, нібито, назвали Егейське море, — «став» афінський цар Егей[4]. Егеона натомість зображали як сторукого незграбного велетня, що мав 50 голів, відомого ще під іменем Бріарея[6].

Егеона вважали також гігантом, що жив під Етною[7]. Овідій, втім, за давньою традицією називав Егеона морським божеством[2].

Вчені новіших часів припускали, що ім'я Егеон мав пірат, який мешкав на острові Ега біля Евбеї.

Примітки ред.

  1. Філострат. Життя Аполлонія, IV, 6
  2. а б Овідій. Метаморфози, II, 10
  3. Евмел Корінфський. Титаномахія, Схолії до Аполлонія Родоського, Аргонавтика, I, 1165
  4. а б Мустафін О. Золоте руно. Історія, заплутана в міфах. Х., 2019, с.14-18
  5. Іон Хіоський, фрагмент 741
  6. Іліада, I, 397
  7. Каллімах, фрагмент 140

Література ред.