Еволюційна психологія
Еволюційна психологія (англ. evolutionary psychology) — новітній напрямок сучасної психології, що активно розвивається у XXI столітті. Займається вивченням видоспецифічних психологічних особливостей людини як представника виду людина розумна.
Напрям виник на стику різних галузей і областей наукового знання: антропологія, соціобіологія, етологія, психологія, генетика.
Методи ред.
Методи еволюційної психології включають класичні методи психологічних досліджень, порівняльний аналіз, перш за все, поведінкових патернів між різними видами тварин і людини, а також моделювання.
Історія ред.
Окремі психологічні дослідження фрагментарного характеру, що використовують як методологію еволюційний підхід, стали з'являтися ще наприкінці 1970-x — початку 1980-х років і присвячувались переважно вивченню психологічних механізмів, що забезпечують універсальні психологічні «риси».
До числа таких «рис» належать: дитяча боязнь гучних звуків, темряви, примар, незнайомців; характерні прояви таких емоцій як гнів, заздрість, любов, пристрасть; суперництво в шлюбній поведінці і специфічні уподобання під час вибору шлюбного партнера; вірність і підтримання родових традицій, альтруїзм і любов родичів; заборона на інцест; гра; обман; вірність у шлюбі і тимчасові сексуальні зв'язки; помста за вчинене насильство; санкції проти злочинних угрупувань та їх членів; релігійні церемонії і обряди; статусні відмінності, боротьба за соціальний статус і психологічні зусилля, спрямовані на підтримку статусу і репутації; гумор; гендерні відмінності і гендерні стереотипи; сексуальна привабливість і сексуальна скромність; стандарти привабливості та краси; ревнощі; виробництво знарядь праці і знарядь убивства; створення протиборчих коаліцій; колективізм та багато іншого.
У другій половині 80-х років XX століття стали з'являтися комплексні масштабні дослідження в галузі еволюційної психології та індивідуальних відмінностей. Одне з найцікавіших з них, присвячене дослідженню стратегій шлюбної поведінки та ревнощів, організував та провів американський учений Девід Басс[1].
У ході цього дослідження (дані збиралися з різних джерел: самооцінка, оцінка партнерів, оцінка незалежності експерта) виявлено, що така базова особистісна характеристика, як емоційна стабільність, є найбільш значущою рисою, яка показує суттєвий вплив на побічні прояви ревнощів. Так, жінки оцінили цю рису як «важливу в своєму партнерстві» на 2,68 (з «3» можливих балів), чоловіки оцінили цю рису на 2,47 (також із «3» балів).
Крім того, встановлено, що індивідуальні відмінності в емоційній стабільності значною мірою обумовлюють індивідуальні відмінності в стратегіях шлюбної поведінки партнерів. Причому провідна роль у формуванні відмінностей в еволюційно стабільних стратегіях шлюбної поведінки належить видоспецифічним механізмам ревнощів, які істотно відрізняються у представників обох статей. Внаслідок дії цих механізмів чоловіки в усьому світі відчувають ревнощі в тих випадках, коли їхня партнерка займається сексом з кимось ще, жінки ж ревнують тоді, коли партнер емоційно прив'язується до іншої. Причому сам факт згадки про подружню зраду завжди супроводжувало посилення серцебиття, що вказало на наявність зв'язку психологічних механізмів ревнощів з механізмами фізіологічними.
— D.M. Buss: Strategic individual differences: The evolutionary psychology of selection, evocation, and manipulation / Twins as a tool of behavior genetics. — West Sussex, England. 1993
У кінці 1990-х років побачив світ перший навчальний посібник з еволюційної психології, авторами якого були Джон Тубі і Леда Космідес,[2], які очолюють (станом на грудень 2020 року) провідний науково-дослідний Центр еволюційної психології[3].
В останнє десятиліття ідеї еволюційної психології поширились не тільки в США, але й у Канаді[4] та Австралії.
Сучасні дослідження в галузі еволюційної психології докладно висвітлює спеціалізоване видання — журнал «Еволюційна психологія» ISSN 1474-7049.
Професійні об'єднання ред.
- Центр еволюційної психології в Санта-Барбарі[3]
- Професійна спільнота дослідників поведінки людини та еволюції суспільства[5]
- Центр когнітивної та еволюційної психології
- Лабораторія еволюційної психології та індивідуальних відмінностей[6]
- Північно-східне товариство еволюційної психології[7]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ BussLab. Homepage.psy.utexas.edu. Архів оригіналу за 7 листопада 2011. Процитовано 12 листопада 2011.
- ↑ Co-directors Center for Evolutionary Psychology. Psych.ucsb.edu. Архів оригіналу за 23 січня 2012. Процитовано 12 листопада 2011.
- ↑ а б Research | Psychological & Brain Sciences | UC Santa Barbara. www.psych.ucsb.edu. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.
- ↑ Марго Вілсон і Мартін Дейлі[en] — відомі канадські дослідники, що працювали в галузі еволюційної психології
- ↑ Home (англ.). HBES. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 7 грудня 2018.
- ↑ Buss Lab — Evolutionary Psychology at the University of Texas (PDF). labs.la.utexas.edu. Архів оригіналу за 20 серпня 2015. Процитовано 7 грудня 2018.
- ↑ NorthEastern Evolutionary Psychology Society – Applying Evolutionary Principles to Mind and Behavior (англ.). Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 7 грудня 2018.
Джерела ред.
- Еволюція — академічний тлумачний словник української мови [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Психологія — академічний тлумачний словник української мови [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Література ред.
- Buss, D. M. Evolutionary psychology: A new paradigm for psychological science // Psychological Inquiry. — 1995. — Vol. 6, № 1. — P. 1-30.
- Durrant, R., & Ellis, B. J. Evolutionary Psychology // Comprehensive Handbook of Psychology / M. Gallagher & R. J. Nelson (Eds.). — New York : Wiley & Sons, 2003. — Т. 3 : Biological Psychology. — С. 1-33.
- Gerhard Medicus. Being Human – Bridging the Gap between the Sciences of Body and Mind : [арх. 4 березня 2016] // VWB. — Berlin, 2015.
- Tooby, J. & Cosmides, L. Conceptual foundations of evolutionary psychology // The Handbook of Evolutionary Psychology / D. M. Buss (Ed.). — Hoboken, NJ : Wiley, 2005. — С. 5-67.
- Буайе Паскаль[ru]. Объясняя религию. Природа религиозного мышления / перев. Мария Десятова. — Альпина нон-фикшн, 2018. — 496 с. — 4000 екз. — ISBN 978-5-91671-868-3.
- Марков, А. В. Эволюция человека. В 2-х кн. Кн. 2. Обезьяны, нейроны и душа. — М. : Астрель, 2011. — 512 с. — 5000 екз. — ISBN 978-5-271-36294-1.
- Ноэль Смит. Современные системы психологии. — Прайм-Еврознак, 2006.
- Палмер Дж. и Л. Секреты поведения Homo Sapiens. Эволюционная психология. — Прайм-тайм, 2006.
Посилання ред.
- Evolutionary Psychology page. Scholarpedia. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
- Evolutionary Psychology, каталог посилань Open Directory Project
- Evolutionary Psychology page. Citizendium. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
- What Is Evolutionary Psychology? by Clinical Evolutionary Psychologist Dale Glaebach. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.