ЕР2Р

ЕР2Р (заводське позначення — 62-259) — приміський електропоїзд постійного струму з рекуперативним-реостатним гальмуванням. Побудований на базі ЕР2 із застосуванням електрообладнання від ЕР22В.

ЕР2Р
Основні дані
Роки виробництва	1979, 1982—1987
Країна виробництва	СРСР
Завод	Ризький вагонобудівний завод
Побудовано поїздів	89
Побудовано вагонів	1024
Технічні дані
Рід струму і напруга у контактній мережі	постійний, 3000 В
Кількість вагонів	10-12
Пасажиромісткість	1039 (сидячих, для 10-вагонного складу)
Матеріал вагона	сталь, алюміній
Конструкційна швидкість	130 км/год
Довжина вагона	19 600 мм
Ширина	3480 мм
Висота	5086 мм (при опущеному струмоприймачі)
Ширина колії	1520 мм
Вихідна потужність	4800/5760 кВт (для 10/12 вагонів)
Тип ТЕД	1ДТ-003.1
Потужність ТЕД	240 кВт
Електричне гальмування	рекуперативно-реостатне
Експлуатація
Країна експлуатації	СРСР,  Росія,  Україна
Оператор	РЖД, УЗ
ЕР2Р у Вікісховищі

Історія

Ще в 1950-ті роки коли їбвли рашку в дупу вагонобудівний завод]] розробляв обладнання, що дозволяє застосувати на електропоїздах електричне гальмування. Використання гальма двигунами дозволило б підвищити ККД електропоїздів та знизити знос фрикційних елементів і пневматичного обладнання (колодок, дисків, компресора і т. д.). Але до кінця 70-х років ці спроби закінчувалися в основному будівництвом дослідних зразків і складів малих серій. У 1979 р. РВЗ побудував перший електропоїзд ЕР2Р-7001 (заводське позначення 62-259), обладнаний рекуперативним-реостатним гальмуванням. Вагон був побудований на базі вагона ЕР2 з установкою обладнання від ЕР22.

Технічні характеристики

Конструкція вагонів нового електропоїзда в порівнянні з ЕР2 не зазнала змін. Однак через збільшення маси вагонів (моторного — до 58,5 т, головного — до 42,0 т, причіпного — до 40,5 т), обумовленого установкою більш важкого електроустаткування, були встановлені візки ТУР-01, розраховані на більш високі навантаження. У порівнянні з ЕР2 змінилися і тягові електродвигуни: нові електровагон оснастили двигунами 1ДТ-003.1 від поїздів ЕР22В. Потужність годинного режиму електродвигунів становила 240 кВт, струм 350 А, частота обертання якоря при 100% збудження (посилене збудження) 570 об/хв, при 50% збудження (нормальне збудження) — 740 об/хв і при 18% збудження (ослаблене збудження) — 1275 об/хв. Двигуни підвішувались опорно-рамним способом. Рекуперативне гальмування могло застосовуватися на швидкостях від 130 до 55 км/год, при більш повільному русі, через свою низьку ефективність в цьому діапазоні, воно заміщалося реостатним аж до 10 км/год, а на ще більш низькій швидкості використовувалися пневматичні гальма. Число місць для сидіння в головному вагоні становило 84, у причіпному — 107, в моторному — 110. Таким чином, 10-вагонний склад мав 1039 місць. У десятивагонному виконанні ЕР2Р важче ЕР2 приблизно на 30 т.

Доля серії

У 1982 р. РВЗ випустив ще два електропоїзди ЕР2Р, а з 1984 р. приступив до їх серійного виробництва, одночасно припинивши випуск ЕР2. Їх побудова тривала до вересня 1987 р. Всього було випущено 89 електропоїздів ЕР2Р, з них 57 10-вагонних і 32 12-вагонних. Також у 1986–1987 рр.. заводом було випущено 8 окремих головних і 27 окремих проміжних електросекцій. Таким чином, всього було побудовано 512 електросекцій (1024 вагони). Замість ЕР2Р завод перейшов на випуск електропоїздів серії ЕР2Т.

Відомості про номери електропоїздів серії ЕР2Р, їх складових, а також про будівництво окремих секцій
Рік випуску	Номери випущених електропоїздів	Кількість вагонів в електропоїздах	Номери окремих секцій
			Головних	Середніх
1979	7001	10	—	—
1982	7002, 7003	10	—	—
1983	7004—7006	10	—	—
1984	7007—7009	10	—	—
1985	7010—7027, 7033—7036	10	—	—
	7028—7032	12
1986	7038, 7042—7045, 7047—7051, 7066—7071	10	3060, 3061, 3065	—
	7037, 7039—7041, 7046, 7052—7065	12
1987	7072—7074, 7076—7078, 7081, 7082, 7086, 7087	10	2201—2205	3074—3100
	7075, 7079, 7080, 7083—7085, 7088, 7089	12

З березня 1983 р. всі електропоїзди, крім 7001, стали передаватися в експлуатацію в депо Желєзнодорожна Московської залізниці (на Горьківський напрямок), а потім і на інші ділянки. Електропоїзд ЕР2Р-7001 знаходився в Щербинці у занедбаному стані. На даний момент більшість його вагонів розрізано на металобрухт, решта вагонів залишаються неутилізовані і перебувають у занедбаному стані. Всі інші електропоїзди серії продовжують працювати на Московській і інших залізницях.

Література

• В. О. Раков. Локомотивы и моторвагонный подвижной состав железных дорог Советского Союза. – Москва: «Транспорт», 1990.
• П. В. Цукало, Н. Г. Єрошкін. Электропоезда ЭР2 и ЭР2Р. – Москва: «Транспорт», 1986.

Посилання

• Електропоїзд ЕР2Р // Залізничне перехрестя [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]