Діонісій Каєтанович
Діонісій Каєтанович (пол. Dionizy Kajetanowicz, вірм. Դիոնիսի Կաետանովիչ; 8 квітня 1878, с. Тишківці, нині Городенківського району — 18 листопада 1954, концтабір Абезь[1]) — галицький вірменський релігійний діяч, священик латинського та вірменського обрядів, капітульний вікарій, останній адміністратор Львівської архиєпархії Вірменської католицької церкви. Загинув у радянському концтаборі.
| Діонісій Каєтанович | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Роман |
| Народився |
8 квітня 1878 Тишківці, нині Городенківський район |
| Помер |
18 листопада 1954 (76 років) концентраційний табір Абезь, Республіка Комі |
| Поховання | Раковицький цвинтар |
| Країна |
 Австро-Угорщина |
| Національність | вірменин |
| Діяльність | католицький священник |
| Знання мов | польська |
| Посада | апостольський адміністратор[d] |
| Термін | Адміністратор Львівської архиєпархії Вірменської католицької церкви |
| Попередник | Йосиф Теофіл Теодорович |
| Конфесія | Вірменська католицька церква |
| Родичі | Каетан Каєтанович, Марія Заячківська |
Біографія ред.
Народився 8 квітня 1878 року в сім'ї Каєтана Каєтановича і Марії з дому Заячківських у Тишківцях, нині Городенківського району Івано-Франківської області, Україна (тоді Австро-Угорщина).
У 1896 році вступив до ордена францисканців, узявши монаше ім'я Роман. Рукоположений на священика в 1903 році латинським архієпископом Львова Юзефом Більчевським (нині святий РКЦ).
У 1938 році помер львівський архієпископ вірменського обряду Йосиф Теофіл Теодорович. Нового призначити до початку ІІ світової війни не встигли, Діонісій Каетанович став адміністратором архієпископства. Протягом 1939 — 1945 років церква значно ослабла, кількість духовенства зменшилася вдвоє.
13 квітня 1943 року заарештований гестапо за переховування євреїв.
Діонісій Каєтанович заарештований радянськими каральними органами 4 травня 1945 року. 8-9 березня 1946 р. Військовим трибуналом Львівського військового округу був засуджений до 10 років каторги. Отруєний 18 листопада 1954 на засланні (табір біля селища Абезь у сучасній Республіка Комі, Росія). Посмертно реабілітований 10 серпня 1994 року разом з о. Діонісієм Каетановічем були засуджені вірменські священики: о. Казимир Ромашкан, о. Віктор Квапінскій, єпархіальні співробітники — секретар львівської вірменської національно-релігійної громади Станіслав Донігевич, Гоаріне Бабаєва, Сергій Назарян, Вагаршак Григорян та ін. Величезне церковне майно Львівської вірмено-католицької архидієцезії, включаючи церковні споруди в містах Львів, Івано-Франківськ, Тисмениця, Лисець, Снятин, Бережани, Городенка, Чернівці, Кути, Язловець та інше було націоналізовано. При цьому велика частина етнічного вірменського населення була насильно виселена до Польщі. Ліквідація Вірменської католицької архидієцезії Львова здійснювалася співробітниками львівського НКДБ, з особистого відома першого секретаря ЦК КП (б) України М. С. Хрущова.[2]
Примітки ред.
- ↑ Сучасна Республіка Комі, Росія
- ↑ Центральный Государственный Архив Общественных Организаций Украины. — Ф. 1. — О. 23. — ЕД. 2438. — С. 9. (рос.)
Джерела ред.
- Смірнов Ю. Каєтанович Дионісій // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 19—21. — ISBN 978-966-7007-99-7..
Посилання ред.
- Вірменська Католицька Церква [Архівовано 20 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Вірменський реквієм
- Випробування віри: рятування євреїв українськими та вірменськими душпастирями під час Другої світової війни[недоступне посилання з липня 2019]
- Ігор Федик: Перекручення фактів як спроба політизації історії [Архівовано 6 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Юда в обличчі сучасника. Художник Генрік Розен зобразив на фресках Львівського вірменського кафедрального собору знаних львів'ян 1920-х років [Архівовано 6 червня 2008 у Wayback Machine.]