Вікіпедія

Духовщинська операція

Духовщинська наступальна операція радянських військ Західного фронту проводилася протягом серпня — вересня 1941 року задля розбиття німецьких військ біля Духовщини та Смоленська.

Духовщинська операція
Операція «Барбаросса»
І. Конєв, командарм 19-ї армії, та військові кореспонденти - М. Шолохов, А. Фадеєв, Є. Петров, Смоленська область, 1941.
І. Конєв, командарм 19-ї армії, та військові кореспонденти - М. Шолохов, А. Фадеєв, Є. Петров, Смоленська область, 1941.

І. Конєв, командарм 19-ї армії, та військові кореспонденти - М. Шолохов, А. Фадеєв, Є. Петров, Смоленська область, 1941.
Дата: 8 серпня — 10 вересня 1941
Місце: Смоленська область, РРФСР
Результат: Важкі втрати радянських військ, подальше просування Вермахту
Сторони
Третій Рейх Третій Рейх СРСР СРСР
Військові формування
Третій Рейх група армій «Центр» Союз Радянських Соціалістичних Республік Західний фронт

Передумови ред.

Після захоплення Смоленська 16 липня німецьке головнокомандування порахувало за можливе вивільнити 2-гу та 3-тю танкові групи для посилення ними групи армій «Північ» в напрямі Ленінграда та групи армій «Південь» в напрямі Києва.

Згідно з планом, група армій «Центр» мала наступати на Москву тільки піхотними дивізіями. Проте запеклий опір радянських військ в «Смоленському котлі» та атаки оперативних груп — із складу Фронту резервних армій в кінці липня — примусили нацистське керівництво 30 липня віддати наказ про призупинення наступу на Москву та перейти на центральній частині німецько-радянського фронту до оборонних дій.

В цих умовах радянське керівництво приймає рішення провести спробу з перехоплення стратегічної ініціативи на центральній ділянці фронту. Задля цього розробляються плани двох наступальних операцій: Резервним фронтом генерала Георгія Жукова на німецькі сили біля Єльні, та Західним фронтом маршала Семена Тимошенка в районі Духовщини.

Згідно з планом, основного удару в складі Західного фронту мали завдавати 19-та армія генерала І. С. Конєва — 89-та полковника Т. Ф. Колесникова, 91-ша генерал-майора М. Ф. Лебеденка та 166-та полковника А. Н. Холзінєва стрілецькі дивізії, та 30-та армія генерала В. О. Хоменка — 242-га, 250-та, 251-ша стрілецькі та 107-ма танкова дивізія. Північніше цих сил 29-та армія генерала І. І. Масленникова наступала в напрямі Ільїно, на північ від неї тримала оборонні позиції 22-га армія генерала П. О. Єршакова. На півдні мали біля Ярцева та дніпровських переправ своїми активними діями сковувати нацистські сили 16-та армія генерала К. К. Рокосовського та 20-та армія генерала М. Ф. Лукіна.

В зоні планованого радянського наступу тримали оборону два армійські корпуси 9-ї армії генерала А. Штрауса (згодом керував генерал Герман Гот — на час хвороби Штрауса) — 8-й армійський корпус генерала артилерії В. Гейтца — 8-ма, 28-ма та 161-ша піхотні дивізії; та 5-й армійський корпус генерала піхоти Р. Руоффа — 5-та, 35-та, 106-та та 129-та піхотні дивізії й 900-та бригада. В резерві 9-ї армії під Духовщиною знаходилися 7-ма танкова та 14-та моторизована дивізії.

Хід операції ред.

Початковий етап ред.

8 серпня після авіаційної та артилерійської підготовки частини 19-ї та 30-ї армій переходять в наступ. Однак за кілька днів радянським війська вдалося просунутися лише на 8—10 кілометрів, наступ призупинився. Швидкість просування 89-ї та 91-ї стрілецьких дивізій в боях цих днів становила 500—700 метрів вглиб німецької оборони за добу.

Наступальні дії 19-ї армії 11 серпня сприяли виходу з оточення військ на 15 до півночі від Капиревщини, які брали участь у наступі на Смоленськ в кінці липня та були оточені в районі Горбатовці, та групи генерал-лейтенанта І. В. Болдіна, які відступали аж від Гродна — 1650 червоноармійців з 3 гарматами. В бою під селом Домашенки того дня загинув командир 166-ї стрілецької дивізії полковник Холзінєв. За допомогою авіації в тому бою радянські війська знищили до 1500 німецьких вояків (в інших донесеннях — до 2000), знищено близько 80 автомобілів. Проте до зведень того часу варто ставитися з обережністю: в довідці про втрати 11 серпня зазначалося, що загинув 1 червоноармієць (хоча був вбитий серед інших командир 166-ї стрілецької дивізії) та поранено 75 бійців. При цьому звідна дивізія при початку виходу з оточення нараховувала 2140 бійців; керівництво звітувало, що при прориві оточення було знищено до тисячі німецьких вояків та багато кулеметів, 130 мотоциклів і до 100 автівок.

На північ від Ярцева радянські війська того дня вибили нацистів з Баликіно і Скачихіно.

Поновлення радянських спроб контрнаступу (15-30 серпня 1941) ред.

15 серпня маршал Семен Тимошенко наказує продовжити операцію; задля цього 19-ту армію посилюють 64-ю стрілецькою полковника А. С. Грязнова та 101-ю танковою дивізіями (полковник Г. М. Михайлов), 43-ю авіадивізією (генерал Г. Н. Захаров) й артилерією — в тому числі дві батареї «катюш». 30-та армія посилюється 45-ю кавалерійською (генерал М. М. Дрейєр) та 46-ю авіадивізіями й артилерією — в тому числі батареєю «катюш». Також для проведення наступу направляються виведені раніше на доукомплектування 50-та полковника А. О. Борейка — зі складу 19-ї армії, та 162-га стрілецька дивізія — зі складу 30-ї армії. Для рейду по німецьких тилах побіля Демидова та Духовщини направляється в складі двох кавалерійських дивізій група генерала Л. М. Доватора.

17 серпня радянські 19-та та 30-та армії поновлюють наступ; за підтримки артилерії та авіації радянські війська форсують Вопь — передовий край німецької оборони; вночі через річку перед наступом сапери звели 10 мостів та облаштували декілька бродів. 30-й полк 64-ї дивізії під керуванням полковника О. І. Єфремова та з 159-м та 288-м полками в боях займає Братьєво, Рядині, Сельково та колгосп Зайцево, вбивши в боях того дня понад 300 нацистських вояків та 420 полонивши. 18 серпня 19-та армія з дивізіями підсилення форсувала річку Вопь та просунулася вглиб німецької оборони до 10 кілометрів. Того дня німецькій авіації в повітряних боях протистояв 401-й винищувальний авіаційний полк К. К. Коккінакі. Німецькі сили з боями відходять на позиції біля гирла річки Царевич, звідки 5-та та 161-ша піхотні дивізії відбили всі радянські атаки.

19 серпня командування німецької 9-та армія доповідає фон Беку, що радянські сили пробилися до нацистського розташування на лівому крилі 8-го корпусу, 16-та дивізія в боях зазнала відчутних втрат. Під Почеповом 101-ша танкова дивізія разом з артилерією вивела з ладу до 40 німецьких танків, радянські частини зайняли Казаково і Мужилово.

20 серпня через серйозну загрозу на фронті німецької 161-ї дивізії Гот викликає на підмогу резервні 7-му танкову та 14-ту моторизовану дивізії. Пізно ввечері радянські сили відбили німецьку контратаку біля сіл Задняя і Потелиця, на полі бою лишилося підбитих 37 німецьких танків та бронемашин. Згідно з донесеннями штабу 19-ї армії, за час боїв 21—22 серпня було знищено близько 80 німецьких танків.

21 серпня німецькі танкові сили перерізали залізницю Великі Луки — Ржев; північніше Ярцева почав бойові дії 57-й моторизований корпус. В бою 219-й артилерійський полк 64-ї дивізії знищив 85 танків та було захоплено 60 гармат (звітував маршал Тимошенко).

 
25-30 серпня 1941 року. Плани наступу військ Західного, Резервного, Брянського фронтів під Смоленськом.

У звітах по проведенні операції полковник М. Ф. Науменко відзначав, що у відбитті німецької атаки 21-22 серпня відіграла важливу роль 47-ма авіадивізія О. В. Толстикова, котрі мали 30 броньованих Іл-2.

22 серпня начальник німецького Генерального штабу Франц Гальдер зазначав, що 9-та армія змогла відбити потужні радянські атаки, у 7-ї танкової дивізії 30 танків було втрачено безповоротно. 23 серпня група армій «Центр» починає наступ на своєму північному крилі в смузі оборони радянської 22-ї армії. Того ж дня проводиться спроба контрнаступу радянських 19-ї (посилена 45-ю кавалерійською та 244-ю стрілецькою дивізіями), 29-ї та 30-ї армій Західного фронту, проте в швидкому часі ця спроба закінчилася. Спроби 45-ї кавалерійської дивізії прорватися в німецькі тили між річками Царевич та Лойня успіху не мали через щільний загороджувальний вогонь артилерії супротивника.

25 серпня німецькі війська захопили Великі Луки (на 7 вересня вийшло з оточення з-під Великих Дук 20000 військових, втрати вбитими та полоненими склали 44000 військових). 28 серпня на нараді німецького командування генерал-фельдмаршал фон Бок підіймає питання щодо можливості відступу 4-ї армії, якщо не вдасться втримати Смоленськ. Того ж дня маршал Семен Тимошенко віддає наказ готуватися до нового наступу на Смоленськ в першому числі вересня. 29 серпня радянські війська вибиті з Торопця; основні сили 22-ї армії опинилися в оточенні.

Бойові дії 1-10 вересня 1941 ред.

1 вересня почався черговий радянський наступ,

  • 16-та армія — 38-ма, 108-ма та 152-га стрілецькі й 1-ша і 18-та танкові дивізії мали завданням розбити німецькі сили під Ярцево,
  • 19-та армія Західного фронту — 50-та, 64-та, 89-та, 91-ша, 166-та, 244-та піхотні та 107-ма танкові дивізії мали ціллю напрям Духовщинського німецького угрупування,
  • 20-та армія — 73-тя, 129-та, 144-та, 153-тя, 161-ша та 229-та стрілецькі дивізії мали завданням обійти Смоленськ з півдня,
  • 30-та армія — 107-ма, 134-та, 162-га, 242-га, 250-та та 251-ша піхотні дивізії — мали завданням нанесення удару на Демидов.

Разом з тим 30 серпня сили Резервного фронту почали операцію проти Єльнінського угрупування.

Наступальні зусилля радянських військ швидко закінчилися, до того ж всі резерви фронт був змушений задіяти на північному фланзі, направивши їх на посилення 22-ї та 29-ї армій.

5 вересня 20-та та 30-та армії отримують наказ перейти від наступу до оборони.

10 вересня до оборони переходить решта військ Західного фронту.

Результати ред.

В ході операції з обидвох сторін були значні втрати, проте нацистським військам вдалося утримати займані позиції. Під час наступу радянські частини змогли вибити німецькі сили серед великих населених пунктів тільки з Батурина та станції Ярцево.

З доповіді Конєва випливало, що в часі боїв з 17 по 30 серпня радянськими силами було знищено та захоплено 94 гармати, 87 танків, 7 літаків, вбито до 4000 нацистських вояків та полонено 100. Орієнтовні втрати радянської 19-ї армії з 1 серпня по 10 вересня склали близько 45000 людей, у протистоячого 8-го армійського корпусу — разом з 14-ю моторизованою та 7-ю танковою дивізіями — до 10000 людей. Німецькі сили звітували про полонених 7000 радянських військових, захоплених 315 танків та бронетранспортерів, 120 гармат, 2150 автомобілів всіх видів та 26 тракторів.

Станом на 10 вересня в дивізіях 19-ї армії нараховувалося: у 91-й — з 14 000 — разом з тиловими частинами 5950, 166-й — з 14 180 — 7180; у 89-й залишилося 5870, 244-й — 6980. Загалом до 9 вересня в дивізії залишалося 69 000 разом з тиловими частинами зі штатних 109 050.

Див. також ред.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Духовщинська_операція&oldid=39030523