Сорго звичайне
Сорго звичайне[1][2], турецьке просо[1], дурра[3], сірак, або майло (араб. durra — «перлина») — вид трав'янистих однорічних рослин роду сорго родини злакових.
| Сорго звичайне | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Рід: | Сорго (Sorghum) |
| Вид: | Сорго звичайне (S. bicolor)
|
| Біноміальна назва | |
| Sorghum bicolor | |
| Синоніми | |
Опис ред.
Ареал ред.
Сорго походить з Африки й широко розповсюджене там, а також в Америці, Азії та Європі в більш сухих, теплих і помірних кліматичних регіонах як кормова трава.[4]
Теплолюбна і морозостійка рослина невибаглива до ґрунту, але уникає перезволоження і холодних ґрунтів. Ідеальними є глибокі (піщані) суглинисті ґрунти. Вираженій посухостійкості сорго сприяє його здатність переривати ріст під час посухи та відновлювати його пізніше.
Культивування ред.
_p._p._sl32.jpg)
Провідними виробниками сорго у 2022 році були Нігерія (12 %), Судан (9 %), США (8 %) і Мексика (8 %).[5] Його також успішно вирощують в Європі. Найважливішим виробником за площею посівів є Франція, за нею йдуть Італія, Іспанія та деякі південно-східні європейські країни з посівними площами в кілька тисяч гектарів.[6] Сорго росте в широкому діапазоні температур, на великих висотах і токсичних ґрунтах, і може відновити ріст після деякої посухи. Оптимальний діапазон температур росту становить 12-34 °C, а вегетаційний період триває приблизно 115—140 днів.[7] Може рости на широкому діапазоні ґрунтів, від важких глинистих до піщаних, з толерантністю до рН від 5,0 до 8,5.[8] Вимагає орного поля, яке залишалося під паром щонайменше два роки або де в попередньому році відбулася сівозміна з бобовими культурами.[9] Диверсифікована 2- або 4-річна сівозміна може підвищити врожайність сорго, додатково роблячи його більш стійким до несприятливих умов зростання.[10] З точки зору потреб у поживних речовинах, сорго можна порівняти з іншими зерновими культурами за кількістю азоту, фосфору і калію, необхідних для росту.[11]
Сорго має п'ять особливостей, які роблять його однією з найбільш посухостійких сільськогосподарських культур:
- Має дуже велике співвідношення площі кореневої поверхні до площі листкової поверхні.
- Під час посухи вона згортає листя, щоб зменшити втрату води через транспірацію.
- Якщо посуха продовжується, він переходить у стан спокою, а не гине.
- Листя вкрите восковою кутикулою.
- Він використовує вуглецеву фіксацію С4, таким чином використовуючи лише третину води, яку потребують рослини С3.
Труднощі вирощування ред.
Успішна боротьба з бур'янами є великою проблемою при вирощуванні сорго через його повільний ріст молодих рослин. Контроль можна здійснювати механічно, але робити це потрібно з обережністю, оскільки сорго має тонку і неглибоку кореневу систему
Збирання та обробка врожаю ред.
У країнах, що розвиваються, урожай збирають переважно вручну. Волоть, що містить зерна, зрізають зі стебла, коли досягається відповідний вміст вологи 16-20 %. Зрілість насіння можна визначити за появою чорної плями на місці з'єднання між насіниною та рослиною.[7] Обмолот можна проводити як вручну, так і механізовано. Перед зберіганням насіння необхідно довести його вологість до 10 %, оскільки вища вологість сприяє розвитку плісняви, а також проростанню насіння.[12]
Використання ред.
Вирощують як харчову й технічну культуру переважно в Африці, Азії, в Південній Європі та Північній Америці. Зерно переробляють на крупу, борошно, зелень — на корм худобі, солому використовують як паливо.
Харчові продукти ред.
Зерно сорго, як і кукурудзяне, багате на вуглеводи та бідне на білки.[13] Воно містить 70-75 % крохмалю, 12-13 % білка і 3,5 % жиру. Склад незамінних амінокислот у білку сорго зазвичай не збалансований: частка двох найцінніших амінокислот, лізину і метіоніну, у ньому варіює відповідно від 1,81 % до 2,49 % і від 1,22 % до 1,97 %.[14] У зерні містяться також кальцій і невеликі кількості заліза, ніацину та вітаміну B1. При цьому зерно не містить клейковини (глютену).[15] Поживність 1 кілограма зерна становить приблизно 1,3 кормової одиниці (1 кг силосу — 0,24 кормової одиниці).[14]
У країнах, де сорго використовується в їжу, його зерно перемелюють на борошно, яке потім йде на виготовлення каш, коржів і пирогів. Борошно сорго в необробленому вигляді вирізняє сильний специфічний смак, який може бути пом'якшений при обробці.[15] В Індії, де його зазвичай називають джварі, джовар, джола або джондхалаа, сорго є одним з основних джерел харчування в Раджастані, Пенджабі, Хар'яні, Уттар-Прадеше та у штатах на плато Декан у штатах Махараштра, Карнатака і Телангана. З цього зерна готують індійський хліб, який називається бхакрі, джовар роті або джолада роті. У Тунісі, де його зазвичай називають дро, традиційну кремову страву готують із мелених зерен сорго, молока та цукру. Ця страва є основним продуктом сніданку в зимові місяці. У Центральній Америці з сорго іноді готують коржі. Хоча кукурудза є кращим зерном для приготування коржів, сорго широко використовується і добре прийняте в Гондурасі. Для приготування коржів краще біле сорго.
Сорго використовується також при виробництві харчової олії, крохмалю і цукру. У США і Південній Африці з цукрового сорго виробляють солодкий сироп.[15]
Алкогольний напій ред.
У Китаї сорго відоме як гаолян (кит. 高粱), його ферментують і переганяють для виробництва однієї з форм спиртних напоїв — байцзю, найвідомішим з яких є Маотай (або Мутаї). На Тайвані, на острові Цзіньмень, із простого сорго перетворюють сорго на лікер. У кількох країнах Африки, включно із Зімбабве, Бурунді, Малі, Буркіна-Фасо, Ганою та Нігерією, сорго як червоного, так і білого сортів використовується для приготування традиційного непрозорого пива. Червоне сорго надає пиву рожево-коричневого кольору.
Біологічний етанол ред.
В Австралії, Південній Америці та Сполучених Штатах зерно сорго використовується на зростаючій кількості заводів з виробництва етанолу. Стебла цукрового сорго використовуються для виробництва біопалива шляхом віджимання соку і потім його ферментації в етанол.
Інші застосування ред.
Сорго — універсальна кормова культура, у тваринництві використовують зерно, силос, зелену масу, сіно і сінаж.[14] У США і Південній Африці в корм худобі йдуть стебла цукрового сорго. Стебла використовуються також як будівельний матеріал.[15] Солома йде на виготовлення плетених виробів, віників і паперу.[14]
Культивування в Україні ред.
Коли почали вирощувати сорго в Україні достеменно не відомо. Вважається, що приблизно у XVIII сторіччі сорго звичайне почало з'являтися на теренах України під назвою «турецьке просо». У 50-ті роки ХІХ століття форма сорго звичайного — сорго цукрове почала широко використовуватися для виробництва цукру. У XXI столітті сорго звичайне вирощують в Україні на кормові, технічні й продовольчі цілі[16].
Виробництво у світі ред.
| Країна | Виробництво (млн т) |
Світ (%) | |
|---|---|---|---|
| 1 | США | 10,988 | 16,2 |
| 2 | Мексика | 8,394 | 12,4 |
| 3 | Судан | 7,271 | 10,7 |
| 4 | Нігерія | 6,741 | 9,9 |
| 5 | Індія | 5,390 | 7,9 |
| 6 | Ефіопія | 4,339 | 6,4 |
| 7 | Аргентина | 3,466 | 5,1 |
| 8 | КНР | 2,961 | 4,4 |
| 9 | Бразилія | 2,279 | 3,4 |
| 10 | Буркіна-Фасо | 1,708 | 2,5 |
| 11 | Нігер | 1,426 | 2,1 |
| 12 | Австралія | 1,282 | 1,9 |
| 13 | Малі | 1,272 | 1,9 |
| 14 | Камерун | 1,150 | 1,7 |
| 15 | Чад | 0,897 | 1,3 |
| Всього у світі | 67,871 | 100 % | |
Примітки ред.
- ↑ а б Sorghum bicolor // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Дурра // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ http://tn-grin.nat.tn/gringlobal/taxon/taxonomydetail?id=35092
- ↑ Sorghum Explorer. ipad.fas.usda.gov. Процитовано 6 липня 2023.
- ↑ https://www.agrarforschungschweiz.ch/wp-content/uploads/2019/12/2012_1112_1822.pdf
- ↑ а б Sorghum - Section 4: Plant Growth and Physiology (PDF). Grain Research & Development Corporation. Архів оригіналу (PDF) за 11 листопада 2022. Процитовано 4 грудня 2022.
- ↑ Smith, C. Wayne; Frederiksen, Richard A. (25 грудня 2000). Sorghum: Origin, History, Technology, and Production. John Wiley & Sons. ISBN 9780471242376 — через Google Books.
- ↑ Ajeigbe, Hakeem A. (2020). Handbook on improved agronomic practices of sorghum production in north east Nigeria. Patancheru: ICRISAT.
- ↑ Sindelar, Aaron J.; Schmer, Marty R.; Jin, Virginia L.; Wienhold, Brian J.; Varvel, Gary E. (2016). Crop Rotation Affects Corn, Grain Sorghum, and Soybean Yields and Nitrogen Recovery. Agronomy Journal. 108 (4): 1592—1602. doi:10.2134/agronj2016.01.0005.
- ↑ Rooney, W.L. (2016). Sorghum. Reference Module in Food Science. doi:10.1016/B978-0-08-100596-5.02986-3. ISBN 9780081005965.
- ↑ Food and Agriculture Organization of the United States. Sorghum. Post-harvest Operations (PDF). United Nations Food and Agriculture Organization (FAO). Процитовано 12 листопада 2022.
- ↑ Wiersema J. H., and Dahlberg, J. (2007). The nomenclature of Sorghum bicolor (L.) Moench (Gramineae) (PDF) (англ.). Taxon. с. 943—944. Архів оригіналу (PDF) за 16 листопада 2021.
- ↑ а б в г AgroAtlas - Основные сельскохозяйственные культуры - Sorghum bicolor (L.) Moench. - Сорго зерновое. agroatlas.ru. Процитовано 4 липня 2023.
- ↑ а б в г Sorghum | Nutrition, Uses, & Description | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 4 липня 2023.
- ↑ Д. Рахметов, С. Рахметова (01.10.2008). Трава Колумба перспективна культура поліфункціонального використання в Україні. Пропозиція. Процитовано 02.02.2002.
Посилання ред.
- Джугара // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сорго звичайне: інформація на сайті GRIN
- Sorghum bicolor на сайті «Vascular Tropicos» Міссурійського ботанічного саду * [http://www.cwrdiversity.org/checklist/genepool-details.php?id%5b%5d=21 Crop Wild Relatives Inventory
- Taxon: Sorghum bicolor (L.) Moench subsp. bicolor - information from National Plant Germplasm System/GRIN. Germplasm Resources Information Network (GRIN): GRIN Taxonomy for Plants. Beltsville Area, USA: United States Department of Agriculture Agricultural Research Service. 5 березня 2008. Процитовано 12 грудня 2008.
- Технологія вирощування сорго. Поради фахівців. Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області.
|
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про сільське господарство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |