Дулоксетин

хімічна сполука

Дулоксетин (англ. Duloxetine, лат. Duloxetinum) — синтетичний лікарський засіб, що за хімічним складом є похідним пропанаміну[2] та належить до групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну.[3][4][5] Дулоксетин застосовується перорально.[6][7] Дулоксетин синтезований Девідом Робертсоном, Девідом Вонгом і Джозефом Крушинскі в лабораторії компанії «Eli Lilly», які подали патентну заявку на новий препарат у 1986 році, та отримали патент на нього в 1990 році.[2] Дулоксетин схвалений для клінічного застосування в США в 2004 році.[5]

Дулоксетин
Систематизована назва за IUPAC
(+)-(S)-N-Methyl-3-(naphthalen-1-yloxy)-3-(thiophen-2-yl)propan-1-amine
Класифікація
ATC-код N06AX21
PubChem 60835
CAS 116539-59-4
DrugBank
Хімічна структура
Формула C18H19NOS 
Мол. маса 297,41456 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 50%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 12 год.
Екскреція Нирки (70%), фекалії (20%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ДЮКСЕТ,
«НОБЕЛ ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш.», Туреччина
UA/15671/01/01
22.12.2016—22/12/2021
СИМОДА,
«БАЛКАНФАРМА-ДУПНИЦЯ АД»,Болгарія
UA/15445/01/02
15.09.2016—15/09/2021
ДЮЛОК®,
ПАТ «Фармак»,Україна
UA/16564/01/02
07.02.2018-07/02/2023[1]

Фармакологічні властивості ред.

Дулоксетин — лікарський засіб, що належить до групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну. Механізм дії препарату полягає у вибірковому інгібуванні зворотнього нейронального захоплення серотоніну та норадреналіну в синапсах центральної нервової системи, що спричинює накопичення нейромедіаторів у синаптичній щілині, та подовженню їх дії на постсинаптичні рецепторні ділянки. Це призводить до інгібування обігу серотоніну та норадреналіну в організмі, подальшим наслідком чого є купування депресивних станів.[6][7] Дулоксетин лише незначно інгібує зворотнє захоплення дофаміну[4], та практично не впливає на адренорецептори, D2 та D1 дофамінові рецептори, гістамінові H1-рецептори, м-холірецептори.[6][7] Дулоксетин застосовується як антидепресант при різних видах депресій, у тому числі великих депресивних розладах, генералізованому тривожному розладі[6][7], депресивних розладах у похилому віці[4], а також для профілактики рецидивів великого депресивного розладу.[8] Згідно даних клінічних досліджень дулоксетин має також знеболювальний ефект[3][9], що найімовірніше спричинено сповільненням передачі больових імпульсів в нервовій системі.[3][6][7] Завдяки знеболювальному ефекту дулоксетин також застосовується для лікування хронічних больових синдромів, зокрема фіброміалгії та міофасціальних больових синдромів, а також при діабетичному нейропатичному болю.[3][10]

Фармакокінетика ред.

Дулоксетин добре і відносно повільно всмоктується після перорального застосування, проте біодоступність препарату становить лише близько 50 % у зв'язку з ефектом першого проходження через печінку.[11] Максимальна концентрація препарату досягається протягом 6 годин після прийому, при вживанні дулоксетину з їжею цей час збільшується до 10 годин, при цьому знижується також всмоктування препарату. Дулоксетин добре (на 90 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат добре проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, та виділяється в грудне молоко. Метаболізується дулоксетин у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму переважно із сечею у вигляді метаболітів, частково виводиться з калом. Період напіввиведення дулоксетину становить 12 годин, цей час може збільшуватися при порушеннях функції печінки або нирок.[5][6][7]

Покази до застосування ред.

Дулоксетин застосовують при великому депресивному розладі, генералізованих тривожних розладах, діабетичному нейропатичному болю.[6][7]

Побічна дія ред.

Дулоксетин позиціонується як препарат, при застосуванні якого спостерігається невелика кількість побічних ефектів, найчастішими з яких є нудота, швидка втомлюваність, гіпергідроз, запаморочення, запор і сухість у роті.[3] Іншими побічними явищами при застосуванні препарату є[6][7]:

Протипокази ред.

Дулоксетин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, одночасному лікуванні інгібіторами моноаміноксидази, одночасному лікуванні флувоксаміном, еноксацином або ципрофлоксацином, неконтрольованій артеріальній гіпертензії, порушеннях функції печінки, нирковій недостатності, при вагітності та годуванні грудьми, особам у віці до 18 років.[6][7]

Форми випуску ред.

Дулоксетин випускається у вигляді желатинових капсул по 0,02; 0,03 і 0,06 г.[5][12]

Примітки ред.

  1. Державний реєстр лікарських засобів України. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 16 лютого 2019.
  2. а б Robertson; David W., Wong; David T., Krushinski, Jr.; Joseph H., U.S. Patent 4 956 388
  3. а б в г д Дулоксетин в лечении хронических миофасциальных болевых синдромов [Архівовано 17 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. а б в Дулоксетин в лечении депрессии позднего возраста [Архівовано 7 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. а б в г Duloxetine [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. а б в г д е ж и к ДЮЛОК® (DULOK) [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. а б в г д е ж и к https://www.vidal.ru/drugs/molecule/1441 [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Дулоксетин (симбалта) в профилактике рецидива большого депрессивного расстройства [Архівовано 17 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. Дулоксетин уменьшает выраженность боли при депрессии [Архівовано 17 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. Дулоксетин для лечения болевой нейропатии, хронической боли или фибромиалгии [Архівовано 17 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. Bymaster FP, Lee TC, Knadler MP, Detke MJ, Iyengar S (2005). The dual transporter inhibitor duloxetine: a review of its preclinical pharmacology, pharmacokinetic profile, and clinical results in depression. Current Pharmaceutical Design. 11 (12): 1475—93. doi:10.2174/1381612053764805. PMID 15892657. (англ.)
  12. https://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/1441 [Архівовано 18 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання ред.