Дудинцев Володимир Дмитрович

радянський і російський письменник українського походження

Володи́мир Дми́трович Дуди́нцев (рос. Дудинцев Владимир Дмитриевич; *29 липня 1918(19180729), Куп'янськ — †22 липня 1998, Москва) — радянський і російський письменник українського походження.

Дудинцев Володимир Дмитрович
Народився 29 липня 1918(1918-07-29)[1][2][…] або 28 липня 1918(1918-07-28)[4]
Куп'янськ, Харківська губернія, УНР
Помер 22 липня 1998(1998-07-22) (79 років)
Москва, Росія
Поховання Ракиткиd
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність письменник, журналіст, письменник наукової фантастики
Alma mater Московський юридичний інститутd
Мова творів російська
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
Державна премія СРСР

Життєпис ред.

Народився 16 (29) липня 1918 в Куп'янську Харківської області. 1940-го закінчив Московський юридичний інститут. Після цього був мобілізований до лав Червоної Армії, учасник Великої Вітчизняної війни. Отримав поранення під Ленінградом, почав працювати в воєнній прокуратурі в Сибіру (19421945). Після війни працював у Москві, писав нариси в газеті «Комсомольська правда» (19461951).

1952-го вийшла збірка оповідань «У семи богатирів» («У семи богатырей»), в 1953 — повість «На своєму місці» («На своём месте»). 1956-го опублікував роман «Не хлібом єдиним» («Не хлебом единым»), що викликало великий резонанс і дискусії.

Єдиний фантастичний твір Дудинцева, чий роман «Не хлібом єдиним» (1956; 1957) став першою ластівкою хрущовської «відлиги», — повість «Новорічна казка» (1956; 1965), в котрій вчений перед лицем неминучої смерті відкриває нове джерело дешевої енергії. Своєю граничною насиченістю — ідеї, сюжету і характеру героя — повість різко контрастує з трафаретами наукової фантастики тієї пори.

Після виходу «Новорічної казки» («Новогодней сказки») (1960) і збірок «Повісті й оповідання» («Повести и рассказы») (1959) та «Оповідання» («Рассказы») (1963) на публікації творів Дудинцева була накладена фактична заборона. 1987-го вийшов роман «Білі шати» («Белые одежды»), який було удостоєно Державної премії СРСР (1988).

Помер в Москві 22 липня 1998.

Примітки ред.

Посилання ред.