Дудикевич Богдан Корнилович
Богдан Корнилович Дудикевич (12 квітня 1907, село Кропивник, Австро-Угорщина, тепер Калуський район, Івано-Франківська область — 5 січня 1972, місто Львів) — український радянський партійний діяч, історик, журналіст, директор Львівського філіалу Центрального музею Леніна. Депутат Верховної Ради УРСР 3—5-го скликань. Кандидат історичних наук (1957).
| Дудикевич Богдан Корнилович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
12 квітня 1907 село Кропивник, Австро-Угорщина, тепер Калуський район, Івано-Франківська область |
| Помер |
5 січня 1972 (64 роки) місто Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Країна |
 СРСР.svg){kind=small} Польська Республіка |
| Національність | українець |
| Діяльність | державний службовець, історик |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Партія | КПРС |
| Діти | Дудикевич Валерій Богданович |
| Нагороди |
  |
Біографія ред.
З 1923 року — секретар Львівського підміського окружного комітету Комуністичної спілки молоді Західної України (КСМЗУ).
З 1925 року навчався у Львівському університеті, брав активну участь у роботі революційних студентських організацій.
1929 року вступив до Комуністичної партії Західної України (КПЗУ).
Працював у відділі пропаганди й агітації ЦК КПЗУ, був редактором комсомольського журналу «Сяйво», легальної газети «Молот», нелегальної газети «Прапор комунізму» (орган КПЗУ).
Був арештований польською владою у 1930, потім у 1934 році. На Луцькому процесі 57-ми у 1934 році засуджений до 7 років позбавлення волі, але в 1936 році амністований.
У 1939—1941 роках — на педагогічній і профспілковій роботі у Львівській області.
У 1941—1942 роках служив у Червоній армії.
У 1942—1944 роках — викладач, директор школи у Ворошиловградській області УРСР і Куйбишевській області РРФСР.
З 1944 року — лектор Львівського обласного лекційного бюро.
У 1945 — травні 1949 року — директор Львівського історичного музею.
У 1948 році закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка.
У 1949—1953 роках — директор Львівського філіалу Центрального музею Леніна. Працював заступником голови виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих.
У червні 1953 — 17 лютого 1954 року — 2-й секретар Львівського обласного комітету КПУ.
У 1954 — січні 1972 року — директор Львівського філіалу Центрального музею Леніна.
Очолював Львівську обласну організацію товариства «Знання», був головою Львівського обласного відділення Товариства радянсько-польської дружби.
Помер у Львові 5 січня 1972 року, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 1а[2].
Нагороди ред.
- орден Леніна
- орден Жовтневої революції
- медалі
- заслужений працівник культури Української РСР (13.04.1967)
Примітки ред.
- ↑ Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 119. — ISBN 978-966-8955-00-5
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 122. — ISBN 966-8955-00-5.
Посилання ред.
- Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. Дудыкевич Богдан Корнилович. knowbysight.info. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 31 березня 2022. (рос.)