Дуб великопиляковий

Дуб великопиляковий
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Букоцвіті (Fagales)
Родина:	Букові (Fagaceae)
Рід:	Дуб (Quercus)
Підрід:	Quercus subg. Quercus
Секція:	Quercus sect. Mesobalanus
Вид:	Дуб великопиляковий (Q. macranthera)
Біноміальна назва
	Quercus macranthera; Fisch. & C.A.Mey. ex Hohen. 1838

Дуб великопиляковий (Quercus macranthera) — однодомна рослина з підроду Mesobalanus роду дуб родини букові. Інша назва «східний дуб».

Опис ред.

Загальна висота сягає 10—30 м, завширшки 8—15 м. Крона широка та яйцеподібна, гілки вертикальні, пухкі, з віком широкорозлогі. Молоді пагони бархатисто опушені, на другий рік гладенькі, дуже товсті. Листя розташовано чергово, завдовжки 6—18 см, завширшки 5—10 см, з кожного боку по 7—11 округлих лопатей. Листя зверху темно-зелені, знизу сіро-опушені. Осіннє забарвлення жовте або жовто-коричневе. Має пилякові сережки, довжина яких становить 10—15 см, з густо опушеним стрижнем; пиляки великі — до 1,5 мм завдовжки. Це нехарактерно для інших видів свого роду дуб. Жолуді завдовжки 2 см, поєднані у 2—4 шт. Основні корені розташовано глибоко.

Екологія ред.

Зустрічається у верхньому лісовому поясі гір від 800 до 2400 м над рівнем моря, утворює ліси на сухих, переважно південних схилах. Дуже посухостійкий, найбільш холодостійкий з усіх кавказьких дубів. Може зростати на найрізноманітнішому субстраті, починаючи від скель і закінчуючи ґрунтами потужністю до 1,0—1,5 м. В рік зростає на 15—20 см. Полюбляє світлі, сонячні ділянки.

Його деревина використовується для меблів.

Поширення ред.

Розповсюджено в Туреччині, Вірменії, Грузії, Азербайджані, північному Ірані.

Джерела ред.

Mitchell, A., Wilkinson, J. (2001). Trees of Britain and Northern Europe. Collins.
Andreas Roloff, Andreas Bärtels: Flora der Gehölze. Ulmer, Stuttgart (Hohenheim) 2008, ISBN 978-3-8001-5614-6, S. 502.