Другий Тріумвірат (Аргентина)

Другий Тріумвірат (ісп. Segundo Triunvirato) — орган управління Об'єднаних провінцій Ріо-де-ла-Плати (нині Аргентина), який замінив Перший Тріумвірат у 1812 році, невдовзі після Травневої революції, була чинною упродовж 2 років.

Історія

Навесні 1812 року Хосе де Сан-Мартін і Карлос Марія де Альвеар повернулися з Європи і були незадоволені роботою Першого Тріумвірату, який на їхню думку був недостатньо патріотичним і відійшов від ідеалів Травневої революції. Вони організували таємну ложу, до якої приєдналися також інші незадоволені владою, зокрема колишні прибічники Маріано Морено.

8 жовтня 1812 року полковники Хосе де Сан-Мартін і Франсіско Ортіс де Окампо разом з військами зібралися на Травневій площі і змусили уряд піти у відставку. Коли членів Першого Тріумвірату було усунуто, на їхні місця було призначено нових. Ніколас Родрігес Пенья набрав 172 голоси, Антоніо Альварес Хонте — 147 і Хуан Хосе Пасо — 96 голосів. До складу Тріумвірату не обирали військових, щоб не дати противникам нової влади приводу назвати це військовим переворотом. Тріумвірат приступив до виконання своїх обов'язків 8 жовтня 1812 року.

1813 року Другий тріумвірат скликав Асамблею XIII року, на якій депутатами від Об'єднаних провінції Ріо-де-Ла-Плати було проголошено незалежність від Іспанії і обговорювалися проекти конституції.

Колишні члени Першого Тріумвірату були усунені від влади. Хуан Мартін де Пуейредон і Бернардіно Рівадавія були відправлені у вигнання. Фелісіано Чіклана був ув'язнений, але потім виправданий і призначений губернатором провінції Сальта.

Основні дії Тріумвірату:

• Створення комісії 4 грудня 1812 року для розробки конституції Аргентини
• Скликання Асамблеї XIII року 31 січня 1813 року
• Створення деяких нових аргентинських провінцій

Члени Другого Тріумвірату

З 8 жовтня 1812 року: Хуан Хосе Пасо Ніколас Родрігес Пенья Антоніо Альварес Хонте

З 20 лютого 1813 року: Хосе Хуліан Перес Ніколас Родрігес Пенья Антоніо Альварес Хонте

З 19 серпня 1813 року: Хосе Хуліан Перес Ніколас Родрігес Пенья Хервасіо Посадас

З 5 листопада 1813 року: Хуан Ларреа Ніколас Родрігес Пенья Хервасіо Посадас

Бібліографія

• Segreti, Carlos (1980). La aurora de la Independencia. Memorial de la Patria. Т. Tomo II. Buenos Aires: Editorial La Bastilla. (ісп.)
• Ternavasio, Marcela (2007). Gobernar la Revolución. Buenos Aires: Editorial Siglo Veintiuno. (ісп.)
• Galasso, Norberto (2009). Seamos Libres y lo demás no importa nada. Buenos Aires: Colihue. ISBN 978-950-581-779-5. (англ.)