Дроздовський Михайло Гордійович

Михайло Гордійович Дроздовський
Ім'я при народженні	Михаил Гордеевич Дроздовский
Народився	7 (19) жовтня 1881; Київ
Помер	1 (14) січня 1919 (37 років); Ростов-на-Дону
Діяльність	офіцер
Відомий завдяки	Російсько-японська війна; Перша світова війна; Громадянська війна; Похід дроздовців; Другий Кубанський похід
Alma mater	Павловське військове училище
Учасник	Російсько-японська війна, Перша світова війна, Громадянська війна в Росії, Похід дроздовців з Румунії на Дон і Kuban Offensived
Військове звання	Генерального штаба генерал-майор (1918)
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Михайло Гордійович Дроздовський (рос. Михаил Гордеевич Дроздовский) (7 (19) жовтня 1881(18811019), Київ — 1 (14) січня 1919 Ростов-на-Дону) — російський військовик українського походження, генерал-майор. Учасник Російсько-японської, Першої світової та Громадянської воєн. Один з керівників Білого руху в Росії у 1917—1920, монархіст.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дроздовський.

Став першим в історії Білого руху генералом, який відкрито заявив про свою відданість монархії — в той час, коли «демократичні цінності» лютневої революції були ще в честі.^[1]

У лютому-квітні 1918 сформув добровольчий загін з офіцерів і солдатів Румунського фронту і привів його на з'єднання з Добровольчою армією (Див.: Похід дроздовців з Румунії на Дон). У травні 1918 був призначений командиром 3-ї стрілецької дивізії в Добровольчій армії. У боях за Ставрополь восени 1918 був поранений. Помер від рани 14 січня 1919 в шпиталі Ростова-на-Дону.Місцеві газети написали його некролог ще при житті воєначальника і потім довго вибачались. Саме у шпиталі Дроздовському присвоїли звання генерала але згодом він помер. Після смерті генерала його полку присвоїли звання імені генерала Дроздовського полк. Так вони стали «Дроздовцями» назавжди.

Родина ред.

Походив з потомствених дворян Полтавської губернії.
батько: Дроздовський Гордій Іванович (1835—1908). Учасник Севастопольської оборони, колишній командир 168-го Острозького піхотного резервного полку. Помер 11 січня 1908 р. (від туберкульозу легень), похований на старому міському кладовищі м. Чернігів^[2]
сестра: Юлія Гордіївна

Нагороди ред.

Кавалер ордена Святого Георгія 4-го ступеня, ордена Святого Рівноапостольного Князя Володимира 4-го ступеня з мечами та бантом, ордена Святої Анни 3-го ступеня з мечами та бантом, ордена Святої Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість», ордена Святого Станіслава 3-го ступеня з мечами та бантом. Володар Георгієвської зброї, «Медалі в пам'ять Російсько-Японської війни 1904—1905 років» з бантом, медалі «В пам'ять Вітчизняної війни», світло-бронзової медалі «В пам'ять 300-річчя царювання Дому Романових».

Примітки і посилання ред.

↑ Цветков В. Ж. Предисловие редактора //Дроздовский и дроздовцы. М.: НП «Посев», 2006. ISBN 5-85824-165-4, стр. 6
↑ могила збереглася

Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Цветков В. Ж. Предисловие редактора //Дроздовский и дроздовцы. М.: НП «Посев», 2006. ISBN 5-85824-165-4, стр. 6

[2] могила збереглася

[1]

[2]