Дорогичинський район

район у Білорусі

Дорогичинський район[2] (Дрогичинський район, біл. Драгічынскі раён) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Берестейської області Білорусі[1][2]. Адміністративний центр  — місто Дорогичин. Повністю входить до української етнічної території та є частиною Берестейщини[3].

Дорогичинський район
Драгічынскі раён
Герб[d] Прапор[d]
Розташування району
Район на мапі області
Основні дані
Країна: Білорусь
Область: Берестейська область
Населення: 42 948 (2009[1])
Площа: 1,9 тисяч км²
Населені пункти та ради
Районний центр: Дорогичин
Кількість селищних рад: 14
Кількість сіл: 133
Районна влада
Адреса адміністрації: 225612, м. Дорогичин, вул. Леніна, 138
Вебсторінка: www.drogichin.brest-region.by
Голова РДА: Хватік Василь Михайлович
Мапа
Мапа

Географія ред.

На заході межує з Кобринським районом, протяжність кордону — 72 км, на півночі з Березівським — 72,5 км, на сході з Івановським — 77 км, на півдні з Любешівським районом Волинської області — 40,5 км.

Березівський район
Кобринський район   Іванівський район
  Україна

Історія ред.

Перші поселення людей, як свідчать історики тут мешкали ще за 11-9 тис. років до н. е. Одна з найдревніших стоянок розташовувалася поблизу села Хомськ, урочище Городок. У пізнішу епоху 7-5 тис. років до н. е. поселення займали річкові долини, приозерні краї.

З кінця 9 століття Дорогичинщина входила до складу Київської Русі. В середині 12 століття було утворено Дорогочинське князівство, столицею якого був Дорогичин. В 13 столітті Дорогочинське князівство було спустошено татарами, а потім захоплено Великим князівством Литовським. Наприкінці 18 століття територія Дрогочина було окупована Російською імперією, з 1795 року Дорогичинщина — у складі Кобринського повіту Слонімської, з 1797 року Литовської, з 1801 — Гродненської губерній.

У 1915—1918 роках Дорогичинщина окупована кайзерівською Німеччиною, у першу світову війну в 1919—1920 роках — військами Польщі.

У 1921—1939 роках Дорогичинщина в складі Польщі — центр повіту Поліського воєводства. Після приєднання Берестейщини до БРСР у 1939 році Дорогичин та частина майбутнього району увійшли до складу Пінської області. 1940 році створений Дорогичинський район[2].

З 25 червня 1941 року район окупована німецькими військами.

Під час Другої світової війни та післявоєнної української збройної боротьби проти радянської окупаційної влади район належав до Пинського надрайону («Степ») Берестейського окружного проводу ОУН[4]. Входив до зони активності УПА[2].

17 липня 1944 року район зайняла 61-а армія 1-го Білоруського фронту в ході білоруської операції.

З 1954 район у складі Берестейської області.

Адміністративно-територіальний устрій ред.

Адміністративно-територіальний устрій району[5]:

Колишні сільські ради:

Населення ред.

Корінним населенням всього Дорогичинського району є українці[2].

За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення району становило 42 948 осіб[5].

Національність ред.

Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[1]:

Національність Осіб Відсоток
білоруси 40850 95,12 %
росіяни 913 2,13 %
українці 890 2,07 %
цигани 87 0,20 %
вірмени 49 0,11 %
поляки 47 0,11 %
національність не вказана 43 0,10 %
татари 13 0,03 %
німці 10 0,02 %
молдовани 7 0,02 %
дві та більше національності 6 0,01 %
азербайджанці 5 0,01 %
узбеки 4 0,01 %
литовці 3 0,01 %
мордва 3 0,01 %
болгари 3 0,01 %
марійці 3 0,01 %
чеченці 2 0,00 %
євреї 1 0,00 %
грузини 1 0,00 %
казахи 1 0,00 %
чуваші 1 0,00 %
таджики 1 0,00 %
удмурти 1 0,00 %
естонці 1 0,00 %
комі 1 0,00 %
даргинці 1 0,00 %
талиші 1 0,00 %
Разом 42948 100 %

Особистості ред.

Народилися ред.

Примітки ред.

  1. а б в Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
  2. а б в г д Леонюк В. Дорогичинський район // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 120. — ISBN 966-95063-0-1.
  3. Леонюк, 1996, с. 55.
  4. Володимир Сергійчук (17/2008). Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 385. Архів оригіналу за 13 січня 2020.
  5. а б Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
  6. а б в Об изменениях в административно-территориальном устройстве Дрогичинского района Брестской области. pravo.by. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 23 січня 2020.

Джерела ред.

Посилання ред.