Довжанка (Тернопільський район)
Довжа́нка — село в Україні, у Підгороднянській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Довжанської сільської ради (до 2018 року).
| село Довжанка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Підгороднянська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040390030068974 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1473 |
| Населення | 1019 осіб (за даними 2007 року) |
| Площа | 29.4 км² |
| Густота населення | 34.660 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47708 |
| Телефонний код | +380 352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°33′55″ пн. ш. 25°28′15″ сх. д. / 49.56528° пн. ш. 25.47083° сх. д.Координати: 49°33′55″ пн. ш. 25°28′15″ сх. д. / 49.56528° пн. ш. 25.47083° сх. д. |
| Водойми | р. Довжанка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47721, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Підгородне, вул Зелена, буд 2 |
| Карта | |
  Довжанка | |
 Довжанка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Поблизу Довжанки були хутори Анастасівка й Анелівка, виключені з облікових даних у зв'язку з переселенням жителів. Село розташоване на берегах р. Довжанка, за 10 км від Тернополя.
Населення — 1019 осіб (за даними 2007 року).
Історія ред.
Поблизу села виявлено римські монети 2 століття та археологічні пам'ятки давньоруської культури.
Перша писемна згадка — 1473 року. Належало тоді до Теребовельського повіту Галицької землі. На карті 1-го австрійського знімання 1780-х рр. — Dolczanka[1].
До війни діяли сільський осередок «Просвіти» та кооператива.
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1000 осіб, з яких 445 чоловіків та 555 жінок[2].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1019 осіб[3].
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,90 % |
| російська | 0,10 % |
Пам'ятки ред.
Є церква святого апостола Івана Богослова (1795; кам., реставр. 1996).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у Другій світовій війні (1973), насипано могилу УСС (1992).
Соціальна сфера ред.
Діють ЗОШ 1-3 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, млин, 3 торговельні заклади, ПАП «Перемога» та селянсько-фермерське господарство.
Відомі люди ред.
- Дзюбатий Себастьян — селянин, посол до Галицького сейму 2-го скликання[5]
Народилися ред.
- Окуневська-Морачевська Софія — перша жінка-лікар в Австро-Угорщині, українська громадська діячка,
- сотник УГА, редактор, громадський діяч Василь Бачинський,[6]
- ботанік, природознавець М. І. Мельник,
- диригент, отець Д. В. Садовський,
- М. Дзюбатий — один праведників народів світу[7]
Поховані ред.
- Леонід Міллер (1947—2017) — композитор, диригент, аранжувальник, педагог, громадський діяч.
Парохи ред.
- о. Дмитро Лучаківський — батько бургомістра Тернополя Лучаківського Володимира[8].
- о. Петро Білинський — парох у 1886—1896 роках;
- о. Остап Нижанківський — композитор, дириґент, громадський діяч був адміністратором парафії у 1896—1897 роках.[9]
Примітки ред.
- ↑ First Military Survey (1763-1787) | Mapire — Historical Maps of the Habsburg Empire. mapire.eu. Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ І. Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. с. 130
- ↑ М. Бачинський (ЕСУ), Н. Совінська. Бачинський Василь // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.— С. 91
- ↑ стаття Е. Бергера про Праведників народів світу на Тернопільщині, поміщена у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року
- ↑ Який він був, бургомістр-українець?. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 8 жовтня 2014.
- ↑ Nyžankovs'kyj Evstachij (Ostap) // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 325. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
Література ред.
- Віктор Уніят. Довжанка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.— С. 516.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |