Добриня Микитич
Добри́ня Мики́тович (Низкинич) — один з героїв руського билинного народного епосу, легендарний богатир часів Київської Русі.
| Добриня Микитич | |
|---|---|
 Пам'ятник Добрині Микитичу в Коростені | |
| Божество в | слов'янська міфологія |
| Період життя | X—XI століття |
| Місцевість | Київська Русь |
| Заняття | драконовбивця |
| Згадки | Література Київської Русі |
| Дружина | Настасія Микулична |
| Частина від | слов'янський фольклорd |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Прототип ред.
Прототипом билинного богатиря вважається воєвода Володимира I Святославича Добриня.
Зображення в руській міфології ред.
Добриня часто зображується богатирем на службі при князеві Володимирі. Билини нерідко говорять про його довгу придворну службу, в якій він проявляє свою природну кмітливість. Часто князь дає йому доручення: зібрати та перевезти данину, виручити княжу племінницею. Часто і сам Добриня викликається виконувати доручення, від яких відмовляються інші богатирі. Добриня — найближчий до князя і його родини богатир, що виконував їх особисті доручення та відрізнявся не лише хоробрістю, але й дипломатичними здібностями.
Російські інтерпретації ред.
В Заліссі (сучасній Росії) після монгольскої навали з київським Добринею почали ототожнювати місцевого боярина Тиманю на прізвисько Золотий Пояс, який служив місцевим князям — Всеволоду Велике Гніздо та його синам. З часом Тиманю все частіше починають іменувати Добринею, додаючи визначення Резанич (тобто рязанець).
Остаточно така інтерпретація була закріплена в Никоновському літописі, укладеному в XVI сторіччі для обґрунтування претензій на Київ московського князя Василя III[1].
Родина ред.
Дружина Добрині — Анастасія, дочка Микули Селяниновича.
Вшанування пам'яті ред.
В місті Коростень встановлено пам'ятник билинному герою.
В Оболонському районі міста Києва існує вулиця Добринінська.
Див. також ред.
Примітки ред.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Добриня Микитич |
- Науковий аналіз билин про Добриню [Архівовано 21 квітня 2008 у Wayback Machine.] Роботи А. Л. Баркової. (рос.)
- Михайло Грушевський, Історія української літератури. В 6-ти томах. Том 4, Книга 1, Відгомони дружинного епосу. Либідь. Київ. 1993 [Архівовано 13 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Українські билини [Архівовано 23 грудня 2021 у Wayback Machine.] Історико-літературне видання східнослов'янського епосу
Література ред.
- Златоплуг: епос України-Русі. На київському циклі билин / відтвор. сучасною укр. мовою, впорядкув. з дод. власного матеріалу Віктора Гребенюка. Луцьк, 2022. 350 с.
|
Це незавершена стаття про літературу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |