Дніпродвінська культура

Дніпродвінська культура — археологічна культура ранньої залізної доби в верхів'ях р. Дніпра, на схід від нього до р. Угра і в частині басейну Західної Двіни^[1].

Датована 800 (600) р. до н.е — 300 р. після н.е^[2]. Територія поширення: смоленське Подніпров'я, білоруське Подвіння й край Себежських озер.

Характерні великі городища з декількома валами. Наземні житла стовпової конструкції (ранні — довгі багатокамерні, більше пізні — невеликі прямокутні з відкритими вогнищами).
Спочатку знаряддя праці й зброя робили з кістки й бронзи, пізніше — і із заліза.
Характерні прикраси — бронзові посохоподібні шпильки й сережки у вигляді порожнього конуса з гачком.
Кераміка — гладкостінна, слабко профільована.

Населення займалося лісовим скотарством і частково землеробством (на ранніх етапах значна роль полювання).

На думку історика Бориса Рибакова етнічно Дніпродвінську культуру складали андрофаги. Саме плем'я андрофагів описував Геродот в верхів'ях Дніпра.

Населення підтримувало торгові зв'язки із сусідніми східними балтськими й угрофінькими племенами.

Це незавершена стаття з археології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Примітки ред.

Шадыро В. И., Ранний железный век Северной Белоруссии. Минск, 1985. (рос.)
Шмидт Е. А., Племена верховьев Днепра до образования Древнерусского государства. Днепро-двинские племена (VIII век до нашей эры — III век нашей эры). М., 1992. (рос.)