Дніпродвінська культура

Дніпродвінська культура — археологічна культура ранньої залізної доби в верхів'ях р. Дніпра, на схід від нього до р. Угра і в частині басейну Західної Двіни[1].

Датована 800 (600) р. до н.е — 300 р. після н.е[2]. Територія поширення: смоленське Подніпров'я, білоруське Подвіння й край Себежських озер.

  • Характерні великі городища з декількома валами. Наземні житла стовпової конструкції (ранні — довгі багатокамерні, більше пізні — невеликі прямокутні з відкритими вогнищами).
  • Спочатку знаряддя праці й зброя робили з кістки й бронзи, пізніше — і із заліза.
  • Характерні прикраси — бронзові посохоподібні шпильки й сережки у вигляді порожнього конуса з гачком.
  • Кераміка — гладкостінна, слабко профільована.

Населення займалося лісовим скотарством і частково землеробством (на ранніх етапах значна роль полювання).

На думку історика Бориса Рибакова етнічно Дніпродвінську культуру складали андрофаги. Саме плем'я андрофагів описував Геродот в верхів'ях Дніпра.

Населення підтримувало торгові зв'язки із сусідніми східними балтськими й угрофінькими племенами.


Примітки ред.

Джерела ред.

  • Шадыро В. И., Ранний железный век Северной Белоруссии. Минск, 1985. (рос.)
  • Шмидт Е. А., Племена верховьев Днепра до образования Древнерусского государства. Днепро-двинские племена (VIII век до нашей эры — III век нашей эры). М., 1992. (рос.)

Посилання ред.