Дманісі
 груз. დმანისი | ||||
| Колишня назва | Башкічет | |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Старий Дманісі | ||||
| Основні дані | ||||
| 41°19′54″ пн. ш. 44°12′13″ сх. д.H G O | ||||
| Країна |
 Грузія | |||
| Мхаре | Квемо Картлі | |||
| Муніципалітет | Дманісі | |||
| Адміністративний центр | муніципалітет Дманісі | |||
|
| ||||
| Статус | з 1981 року | |||
|
| ||||
| Висота над р.м. | 1171 м | |||
| Населення | 3012 осіб (2023)[1] | |||
| Часовий пояс | UTC+4 | |||
| Телефонний код | +995-360[2] | |||
| Поштовий індекс | 1700[3] (Пошта Грузії) | |||
| Місцева влада | ||||
| Вебсторінка | dmanisi.gov.ge | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 614892 | |||
| Відстань | ||||
| До центру краю | ||||
| До Тбілісі | ||||
| Карта | ||||
  Дманісі Дманісі (Грузія) | ||||
 | ||||
 Дманісі у Вікісховищі | ||||
Дманісі (груз. დმანისი) — місто (з 1981 року) в мхаре Квемо Картлі, Грузія. Лежить на річці Машавера (притока Кури) за 30 км на північний захід від залізничної станції Казреті.
Клімат ред.
У Дманісі помірно вологий клімат. Зима помірно холодна. Середня температура в січні -2,7 °C. З середини грудня до кінця березня лежить сніг. Літо помірно тепле. Середня температура в липні 18,2 °C. Кількість річних опадів — 698 мм. Середня відносна вологість повітря в рік — 73%.
Історія ред.
Сучасний Дманісі з'явився як село Башкічет (стара назва — Башкечід — у перекладі з азербайджанською означає «головний (гірський) перевал») приблизно за 15 км від покинутого грузинського міста Дманісі. З 1892 по 1896 тут перебував на засланні толстовець Дмитро Хілков. У радянський час став одним з райцентрів Квемо Картлі.
За всесоюзним переписом населення 1989 року в Дманісі проживало 8650 людей[4].
Пам'ятки ред.
Поблизу Дманісі, за 10 км на схід, лежать руїни великого середньовічного міста-фортеці Дманісі. Площа городища — до 25 га. Розкопки городища проводилися з 1936 року. Місто в VII–XII ст. було центром арабсько-мусульманської локальної держави Думануського емірату. Місто було особливо значущим перевалочним пунктом на караванних шляхах — вузловим центром одного з відгалужень Великого Шовкового шляху; звідси й тюркська назва Баш-кечіт. Ім'я міста Думанус згадується в тексті одного з шедеврів світового мистецтва, у зразку усної народної творчості — огузькому народному епосі «Китаби-Деде-Коркут». У 1991 році в ході розкопок були виявлені останки вимерлого представника гомінід — Homo georgicus — останки перших європейців — Зезві і Мзіі.
На території Дманісі в період верхнього і нижнього пліоцену мешкав нині вимерлий вид страуса — Struthio dmanisensis.
Збереглася трьохцерковна базиліка VI–VII ст., відновлена на початку 18 ст. Виявлено міські стіни, ворота, численні будівлі. Знайдено скарб із 25 золотих і срібних прикрас XII–XIII століть.
Відомі уродженці ред.
- Маджидов Камандар Бафалійович нар. 1961) — радянський і білоруський борець греко-римського стилю, олімпійський чемпіон, Заслужений майстер спорту СРСР (1984).
- Мансуров Фарід Салман оглу р. 1982) — азербайджанський борець греко-римського стилю, олімпійський чемпіон, дворазовий чемпіон світу.
Примітки ред.
- ↑ а б https://www.geostat.ge/en/modules/categories/41/population
- ↑ http://silknet.com/?module=popup_content&language=ge&product_id=8&type_id=20&attr=city_indexes
- ↑ http://georgianpost.ge/?site-lang=ka&site-path=help/zipcodes/&group=3&letter=%E1%83%93
- ↑ Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 14 червня 2015.
Література ред.
- Мусхелишвили Л. В. Раскопки в Дманиси, у сб.: Советская археология, в. 6, М.-Л., 1940;
- Ломтатидзе Г. А. Некоторые итоги археологических раскопок памятников феодальной Грузии, у сб.: Советская археология, в. 27, М.-Л., 1957;
- «Современный толковый словарь» изд. «Большая советская энциклопедия», 1997 г.
Посилання ред.
- Місто Дманісі, опис [Архівовано 13 червня 2015 у Wayback Machine.]