Династія Південна Лян
Дина́стія Південна Лян (спрощ.: 南凉; піньїнь: Nánliáng) — династія, що правила частиною північного Китаю у період шістнадцяти держав. Заснована вождями сяньбійського племені туфа у 397 році. Існувала нетривалий час. Була захоплена династією Західна Цінь у 414 році.
| Південна Лян | ||||
| Князівство | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Ляньчуань (397—3999) Леду (399, 402—406, 410—414) Сіпін (399—402) гуцзан (406—410) | |||
| Мови | Монгольська | |||
| Релігії | Буддизм | |||
| Форма правління | Монархія | |||
| Історія | ||||
| - Заснування | 397 | |||
| - Падіння | 414 | |||
Історія ред.
Засновником держави став вождь сяньбійського племені туфа (одного з предків монголів) Угу (або туфа Угу). У 397 році він підняв повстання проти держави Пізня Лян, яка в цей час боролася із повстанням племені хунну. Туфа Угу прийняв титул вана (князя). Того ж року постала держава, що отримала назву Південна Лян. Новоутворена держава не відрізнялася внутрішньою стабільністю. У владі знаходилися виклично представники племені туфа. Втім у них виник конфлікт з іншими сяньбійськими племенами, що ще більше послабило держави Південна Лян. У 414 році її було захоплено династією Західна Цінь.
Джерела ред.
- Kleeman, Terry F., Great Perfection: Religion and Ethnicity in a Chinese Millennial Kingdom, ISBN 0-8248-1800-8