Джуліан Сеймур Швінгер (12 лютого, 1918 Нью-Йорк, США — 16 липня, 1994, Лос-Анджелес, США) — американський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1965 року (разом з Синітіро Томонагою і Річардом Фейнманом), відомий через створення теорії квантової електродинаміки (КЕД), зокрема через формулювання релятивістськи-інваріантної теорії збурень та через ренормалізацію КЕД.

Джуліан Сеймур Швінгер
англ. Julian Seymour Schwinger
Народився 12 лютого 1918(1918-02-12)[1][2][…]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер 16 липня 1994(1994-07-16)[2][3][…] (76 років)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
·рак підшлункової залози
Поховання Маунт Оберн[5][6]
Країна США США
Діяльність викладач університету, письменник-документаліст, математик, фізик-теоретик, фізик-ядерник, фізик
Alma mater Колумбійський університет (1939)[7]
Сіті Коледж
Townsend Harris High Schoold
Галузь фізика
Заклад Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі
Гарвардський університет
Університет Пердью
Університет Каліфорнії (Берклі)
Массачусетський технологічний інститут
Науковий керівник Ісидор Рабі[8]
Відомі учні Вальтер Кон
Бен Рой Моттельсон
Стенлі Десер
Аспіранти, докторанти Daniel J. Kleitmand[9]
Рой Глаубер[10]
Шелдон Лі Ґлешоу[11]
Брайс Девітт
Sam Edwardsd
Margaret G. Kivelsond[12]
Lawrence Paul Horwitzd[12]
David Feldmand[12]
Richard Arnowittd[12]
Charles M. Sommerfieldd[12]
Paul C. Martind[12]
Roger G. Newtond[12]
Raymond Francis Sawyerd[12]
Kenneth A. Johnsond[12]
John V. Breakwelld[12]
Стенлі Десер[12]
Harold Weitznerd[12]
Julian Keilsond[12]
Marshall Bakerd[12]
Kenneth Cased[12]
Fritz Rohrlichd[12]
Luis F. Urrutiad[12]
Norman J Morgenstern Horingd[12]
Raphael Friedman Aronsond[12]
Pradip Manharlal Bakshid[12]
Stephen Robert Baroned[12]
Jeremy Bernsteind[12]
David George Boulwared[12]
Malcolm Brachmand[12]
Lai-him Chand[12]
Shau-Jin Changd[12]
Roger Edge Clappd[12]
Melville Clarkd[12]
Lester Leroy DeRaadd[12]
Julian Calvert Eisensteind[12]
Stanley Jay Engelsbergd[12]
David S. Falkd[12]
Richard John Ivanetichd[12]
Abraham Kleind[12]
Roger Ben Lazarusd[12]
Joseph Vernon Lepored[12]
Michael Lieberd[12]
Bernard Lippmannd[12]
David Dexter Lynchd[12]
Kalyana Thipperudraiah Mahanthappad[12]
Bertram J. Malenkad[12]
Bruce H. McCormickd[12]
Eugen Merzbacherd[12]
Kimball Miltond[12]
Бен Рой Моттельсон[12]
Maurice Neumand[12]
Hwa-Tung Niehd[12]
Alain Joseph Pharesd[12]
Adolph Sternd[12]
Robert Barnett Raphaeld[12]
Alfred Franz Radkowskid[12]
Robert N. Thornd[12]
Wu Yang Tsaid[12]
Charles Warnerd[12]
Robert Lee Warnockd[12]
Walter Wilcoxd[12]
Gregg Darryl Wilenskyd[12]
Tung-Mow Yand[12]
Edward Yaod[12]
Asim Yildizd[12]
A. Charles Zemachd[12]
Членство Американська академія мистецтв і наук
AAAS[13]
Американське фізичне товариство[13]
Національна академія наук США
Нагороди

CMNS: Джуліан Швінгер у Вікісховищі

Біографія ред.

Швінгер написав свою першу наукову публікацію у віці 16 років. Він навчався в Колумбійському університеті, де його науковим керівником був Ісидор Рабі. Він працював в Каліфорнійському університеті у Берклі та в університеті Пердью. Під час Другої світової війни працював над теоретичними задачами для радарів. Після війни від 1945 до 1974 року викладав в Гарвардському університеті. В цей час він розвинув поняття ренормалізації, що дозволило пояснити Лембів зсув. Він також зрозумів, що повинно існувати декілька різновидів нейтрино, які відповідали б різним лептонам. Від 1974 року працював в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Чотири учні Швінгера стали лауреатами Нобелівської премії: Рой Глаубер, Бен Рой Моттелсон, Шелдон Лі Ґлешоу та Волтер Кон.

Названо його ім'ям ред.

Нагороди ред.

Бібліографія ред.

  • Мартин П., Швингер Ю. Теория систем многих частиц. Броуновское движение квантового осциллятора = Theory of Many-Particle Systems. Brownian Motion of a Quantum Oscillator. — М. : ИЛ, 1962. — 168 с.
  • Швингер Ю. Квантовая кинематика и динамика = Quantum Kinematics and Dynamics. — М. : Наука, 1992. — 318 с.
  • Швингер Ю. Теория квантованных полей = The Theory of Quantized Fields. — М. : ИЛ, 1956. — 252 с.
  • Швингер Ю. Частицы. Источники. Поля = Particles, Sources, and Fields. — М. : Мир, 1973-1976. — 502+475 с.
  • Schwinger J. Einstein's Legacy: The Unity of Space and Time. — W. H. Freeman, 1987.
  • Schwinger J., Englert B.-G. Quantum Mechanics: Symbolism of Atomic Measurements. — Springer, 2003.

Примітки ред.

Посилання ред.