Вікіпедія

Джордж Форман

американський професійний боксер, чемпіон світу у важкій вазі за версіями WBC (1973—1974), WBA (1973—1974, 1994) та IBF (1994—1995)

Джордж Форман (англ. George Foreman, нар. 10 січня 1949, Маршалл, штат Техас, США) — американський боксер, чемпіон Олімпіади 1968 у важкій вазі, чемпіон у важкій вазі за версіями WBC (1973—1974), WBA (1973—1974, 1994) та IBF (1994—1995). Загалом переміг 5 бійців за титул чемпіона світу у важкій вазі[1]. Найстарший чемпіон світу у важкій вазі в історії боксу[2].

Джордж Форман
зображення
Загальна інформація
Повне ім'я Джордж Едвард Форман
англ. George Edward Foreman
Прізвисько англ. Big
Громадянство США США
Народився 10 січня 1949(1949-01-10) (75 років)
Маршалл, Техас
Alma mater Wheatley High Schoold
Вагова категорія Важка
Стійка Правша
Зріст 192
Розмах рук 199
Стиль Ортодокс
Професіональна кар'єра
Перший бій 23 червня 1969
Останній бій 22 листопада 1997
Боїв 81
Перемог 76
Перемог нокаутом 68
Поразок 5
Нічиїх 0
Аматорська кар'єра
Боїв 26
Перемог 22
Поразок 4
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Форман.

Біографія ред.

Спортивні медалі
Представник   США
Бокс
Олімпійські ігри
Золото Мехіко 1968 Важка вага

У 1965 році приєднався до програми допомоги знедоленим дітям та невдовзі переїхав до Каліфорнії. Там Форман зустрів Чарльза Дока Бродаса (англ. Charles "Doc" Broadus), який став його першим тренером.

Аматорська кар'єра ред.

Протягом аматорської кар'єри Джордж Форман провів 26 боїв, перемігши у 22 з них. 1968 року на Олімпіаді в Мехіко здобув золоту медаль.

Професійна кар'єра ред.

1969 року перейшов у професійний бокс.

1973 року, маючи 37 перемог та жодної поразки, вийшов на бій із непереможним до того чемпіоном Джо Фрейзером, переміг його нокаутом у другому раунді та став чемпіоном у важкій вазі за версіями WBC та WBA. Після двох успішних захистів 1974 року втратив чемпіонські титули, програвши Мухаммеду Алі. 1977 року програв Джиммі Янгу (за рішенням суддів) та вирішив піти з боксу, однак 1987 року повернувся на ринг.

1991 року в бою за титул чемпіону світу за версіями WBA, WBC та IBF програв Евандеру Холіфілду. 1993 року змагався за вакантний чемпіонський титул за версією WBO, але не зміг перемогти Томмі Моррісона. В наступному бою, котрий відбувся вже наступного року, переміг Майкла Мурера та у віці 45 років здобув чемпіонський титул за версіями WBA та IBF, ставши найстаршим чемпіоном світу в важкій вазі в історії.

1997 року після суперечливої поразки від Шеннона Бріггса (за рішенням суддів) завершив кар'єру.

Таблиця боїв ред.

76 перемог (68 нокаутом, 8 за рішенням суддів), 5 поразок (1 нокаутом, 4 за рішенням суддів), 0 нічиїх
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд Дата Місце проведення Примітки
Поразка 76–5   Шеннон Бріггз MD 12 22/11/1997   Атлантик-Сіті, США
Перемога 76–4   Лу Саварез SD 12 26/04/1997   Атлантик-Сіті, США Захистив титул чемпіона WBU у важкій вазі.
Перемога 75–4   Кровфорд Грімслі UD 12 03/11/1996   Тіба, Японія Захистив титул чемпіона WBU у важкій вазі. Виграв вакантний титул чемпіона IBA у важкій вазі.
Перемога 74–4   Аксель Шульц MD 12 22/04/1995   Лас-Вегас, США Захистив титул чемпіона IBF у важкій вазі. Виграв вакантний титул чемпіона WBU у важкій вазі.
Перемога 73–4   Майкл Мурер KO 10 (12) 05/11/1994   Лас-Вегас, США Виграв титули чемпіона WBA та IBF у важкій вазі.
Поразка 72–4   Томмі Моррісон UD 12 07/06/1993   Лас-Вегас, США За вакантний титул чемпіона WBO у важкій вазі.
Перемога 72–3   П'єр Кутцер TKO 8 (10) 16/01/1993   Рино (Невада), США
Перемога 71–3   Алекс Стюарт MD 10 11/04/1992   Лас-Вегас, США
Перемога 70–3   Джиммі Елліс TKO 3 (10) 07/12/1991   Рино (Невада), США
Поразка 69–3   Евандер Холіфілд UD 12 19/04/1991   Атлантик-Сіті, США За титули чемпіона WBC, WBA та IBF у важкій вазі.
Перемога 69–2   Террі Андерсон KO 1 (10) 25/09/1990   Лондон, Велика Британія
Перемога 68–2   Кен Лакуста KO 3 (10) 31/07/1990   Едмонтон, Canada
Перемога 67–2   Еділсон Родригез KO 2 (10) 16/06/1990   Лас-Вегас, США
Перемога 66–2   Майк Джеймсон TKO 4 (10) 17/04/1990   Стейтлайн, США
Перемога 65–2   Джеррі Куні KO 2 (10) 15/01/1990   Атлантик-Сіті, США
Перемога 64–2   Еверет Мартін UD 10 20/07/1989   Тусон, США
Перемога 63–2   Берт Купер RTD 2 (10) 01/06/1989   Фінікс, США
Перемога 62–2   Дж. Б. Вільямсон TKO 5 (10) 30/04/1989   Галвестон, США
Перемога 61–2   Мануель Де Алмейда TKO 3 (10) 16/02/1989   Орландо, США
Перемога 60–2   Марк Янг TKO 7 (10) 26/01/1989   Рочестер, США
Перемога 59–2   Девід Джако TKO 1 (10) 28/12/1988   Бейкерсфілд, США
Перемога 58–2   Тоні Фуліланджі TKO 2 (10) 27/10/1988   Маршалл, США
Перемога 57–2   Боббі Хітц TKO 1 (10) 10/09/1988   Оберн-Гіллс, США
Перемога 56–2   Ладіслао Міянджос TKO 2 (10) 25/08/1988   Форт-Маєрс, США
Перемога 55–2   Карлос Гернандес TKO 4 (10) 26/06/1988   Атлантик-Сіті, США
Перемога 54–2   Френк Люкс TKO 3 (10) 21/05/1988   Анкоридж, США
Перемога 53–2   Двайт Мухаммед Кваві TKO 7 (10) 19/03/1988   Лас-Вегас, США
Перемога 52–2   Гвідо Трейн TKO 5 (10) 05/02/1988   Лас-Вегас, США
Перемога 51–2   Том Трімм KO 1 (10) 23/01/1988   Орландо, США
Перемога 50–2   Рокі Сікорські TKO 3 (10) 18/12/1987   Лас-Вегас, США
Перемога 49–2   Тім Андерсон TKO 4 (10) 21/11/1987   Орландо, США
Перемога 48–2   Боббі Крабтрі TKO 6 (10) 15/09/1987   Спрингфілд, США
Перемога 47–2   Чарльз Гостеттер KO 3 (10) 09/07/1987   Окленд, США
Перемога 46–2   Стів Зюйські TKO 4 (10) 09/03/1987   Сакраменто, США
Поразка 45–2   Джиммі Янг UD 12 17/03/1977   Сан Хуан, Пуерто-Рико Бій року 1977 за версією журналу Ринг.
Перемога 45–1   Педро Агосто TKO 4 (10) 22/01/1977   Пенсакола, США
Перемога 44–1   Джон Діно Деніс TKO 4 (10) 15/10/1976   Голлівуд, США
Перемога 43–1   Скотт ЛеДо TKO 3 (10) 14/08/1976   Утіка, США
Перемога 42–1   Джо Фрейзер TKO 5 (12) 15/06/1976   Юніондейл, США Захистив титул чемпіона NABF у важкій вазі.
Перемога 41–1   Рон Лайл KO 5 (12) 24/01/1976   Лас-Вегас, США Виграв вакантний титул чемпіона NABF у важкій вазі.
Бій року 1976 за версією журналу Ринг.
Поразка 40–1   Мухаммед Алі KO 8 (15) 30/10/1974   Кіншаса, Заїр Втратив титули чемпіона WBC, WBA та Ринг у важкій вазі.
Бій року 1974 за версією журналу Ринг.
Перемога 40–0   Кен Нортон TKO 2 (15) 26/03/1974   Каракас, Венесуела Захистив титули чемпіона WBC, WBA та Ринг у важкій вазі.
Перемога 39–0   Хосе Роман KO 1 (15) 01/09/1973   Токіо, Японія Захистив титули чемпіона WBC, WBA та Ринг у важкій вазі.
Перемога 38–0   Джо Фрейзер TKO 2 (15) 22/01/1973   Кінгстон, Ямайка Виграв титули чемпіона WBC, WBA та Ринг у важкій вазі.
Бій року 1973 за версією журналу Ринг.
Перемога 37–0   Террі Соррел KO 2 (10) 10/10/1972   Солт-Лейк-Сіті, США
Перемога 36–0   Мігель Ангел Паез KO 2 (10) 11/05/1972   Окленд, США Виграв титул чемпіона Pan American у важкій вазі.
Перемога 35–0   Тед Галлік KO 2 (10) 10/04/1972   Інглвуд, США
Перемога 34–0   Клеренс Бун KO 2 (10) 07/03/1972   Бомонт, США
Перемога 33–0   Джо Мерфі Гудвін KO 2 (10) 29/02/1972   Остін, США
Перемога 32–0   Луїс Фаустіно Пірез TKO 5 (10) 29/10/1971   Нью-Йорк, США
Перемога 31–0   Оллі Вілсон KO 2 (10) 07/10/1971   Сан-Антоніо, США
Перемога 30–0   Лерой Колдвел KO 2 (10) 21/09/1971   Бомонт, США
Перемога 29–0   Вік Скот KO 1 (10) 14/09/1971   Ель-Пасо (США), США
Перемога 28–0   Грегоріо Перальта TKO 10 (15) 10/05/1971   Окленд, США Виграв вакантний титул чемпіона NABF у важкій вазі.
Перемога 27–0   Стемфорд Гарріс KO 2 (10) 03/04/1971   Лейк-Дженева, США
Перемога 26–0   Чарлі Бостон KO 1 (10) 08/02/1971   Сент-Пол США
Перемога 25–0   Мел Тернбов TKO 1 (10) 18/12/1970   Сієтл, США
Перемога 24–0   Буні Кіркмен TKO 2 (10) 18/11/1970   Нью-Йорк, США
Перемога 23–0   Лу Бейлі TKO 3 (10) 03/11/1970   Оклахома-Сіті, США
Перемога 22–0   Джордж Чувало TKO 3 (10) 04/08/1970   Нью-Йорк, США
Перемога 21–0   Роджер Рассел KO 1 (10) 20/07/1970   Філадельфія, США
Перемога 20–0   Джордж Джонсон TKO 7 (10) 16/05/1970   Інглвуд, США
Перемога 19–0   Аарон Істлінг TKO 4 (10) 29/04/1970   Клівленд, США
Перемога 18–0   Джеймс Дж. Вуді TKO 3 (10) 17/04/1970   Нью-Йорк, США
Перемога 17–0   Руфус Брассел TKO 1 (10) 31/03/1970   Х'юстон, США
Перемога 16–0   Грегоріо Перальта UD 10 16/02/1970   Нью-Йорк, США
Перемога 15–0   Джек О'Гелорен KO 5 (10) 26/01/1970   Нью-Йорк, США
Перемога 14–0   Чарлі Полайт KO 4 (10) 06/01/1970   Х'юстон, США
Перемога 13–0   Гері Гобо Вайлер TKO 1 (10) 18/12/1969   Сієтл, США
Перемога 12–0   Леві Форте UD 10 16/12/1969   Маямі-Біч, США
Перемога 11–0   Боб Газельтон TKO 1 (6) 06/12/1969   Лас-Вегас, США
Перемога 10–0   Макс Мартінез KO 2 (10) 18/11/1969   Х'юстон, США
Перемога 9–0   Лео Петерсон KO 4 (8) 05/11/1969   Пенсільванія, США
Перемога 8–0   Роберто Давіла UD 8 31/10/1969   Нью-Йорк, США
Перемога 7–0   Вернон Клей TKO 2 (6) 07/10/1969   Х'юстон, США
Перемога 6–0   Рой Воллес KO 2 (6) 23/09/1969   Х'юстон, США
Перемога 5–0   Джонні Керрол KO 1 (8) 18/09/1969   Сієтл, США
Перемога 4–0   Чак Вепнер TKO 3 (10) 18/08/1969   Нью-Йорк, США
Перемога 3–0   Сильвестр Даллейр TKO 1 (6) 14/07/1969   Меріленд, США
Перемога 2–0   Фред Еск'ю KO 1 (6) 01/07/1969   Х'юстон, США
Перемога 1–0   Дон Вальдгельм TKO 3 (6) 23/06/1969   Нью-Йорк, США Дебют як професіонала.

Примітки ред.

  1. ↑ Most Opponents Beaten for World Heavyweight Title. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 3 січня 2021.
  2. ↑ Oldest World Heavyweight Champions. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 5 лютого 2021.

Посилання ред.

Джордж Форман
у сестринських Вікіпроєктах
  Цитати у Вікіцитатах?
  Джордж Форман у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джордж_Форман&oldid=42225455