Джон Пентланд Магаффі
Джон Пентланд Магаффі (англ. John Pentland Mahaffy, 26 лютого 1839, Веве, Швейцарія — 30 квітня 1919, Дублін) — британський історик, антикознавець-еллініст, філолог-класик, єгиптолог і музикознавець, протестантський пастор. Наставник Оскара Вайлда.
| Джон Пентланд Магаффі | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. John Pentland Mahaffy | ||||
.jpg) | ||||
| Народився |
26 лютого 1839 Веве | |||
| Помер |
30 квітня 1919 (80 років) Дублін | |||
| Поховання | St. Fintan's Cemetery, Suttond | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Швейцарія | |||
| Діяльність | письменник, історик, класицист, класичний філолог, літературознавець, перекладач, композитор, викладач університету, літературознавець | |||
| Alma mater | Триніті-коледж | |||
| Галузь | історія | |||
| Заклад | Дублінський університет | |||
| Вчене звання | професор | |||
| Науковий ступінь | доктор наук | |||
| Членство | Ірландська королівська академія | |||
| Батько | Nathaniel Brindley Mahaffyd[1] | |||
| У шлюбі з | Frances Letitia MacDougalld | |||
| Нагороди |
| |||
 Джон Пентланд Магаффі у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Народився в сім'ї ірландців. Виріс в Швейцарії та Німеччині.
Джон Пентланд Магаффі спочатку здобував початкову освіту в приватному порядку у Швейцарії та Німеччині, а пізніше у Триніті-коледжі в Дубліні (у 1856—1859 роках), де вивчав класику й філософію. Будучи студентом, став ректором Університетського філософського товариства.
Джон Пентланд Магаффі був видатним класиком і єгиптологом, а також мав докторський ступінь з музики. Зокрема він створив музику для «Grace in chapel». Магаффі, універсальний науковець, опублікував численні роботи з цілої низки питань. Найвагомішими вважаються ті з них, що стосуються, так званого, «срібного віку» в Греції. Нині вони вважаються найавторитетнішими в цій області.
З 1865 року був одружений, з 1908 року — вдівець, мав від того шлюбу дві дочки та два сини.
Вперше відвідав Грецію в 1875 році, багато подорожував по Африці і в США.
Універсальність Магаффі не обмежується науковими колами: він вміло стріляв, грав у крикет за Ірландію, а також стверджував, що знає родовід кожного скакуна в Ольстері. Він також був експертом з рибальства нахлистом.
Був почесним членом Королівського коледжу Оксфордського університету[2]. Став професором стародавньої історії в Дублінському університеті.
У 1911—1916 роках — президент Ірландської королівської академії.
Від 1913 року — віце-ректор Триніті-коледжу.
Як науковець Магаффі працював професором історії стародавнього світу також в Триніті-коледжі і зрештою став у 1914—1919 роках головою цього коледжу, провостом. Від 1914 року — ректор дублінського Триніті-коледжу.
У 1918 році — був посвячений у лицарі. Лицар золотого хреста грецького ордена Спасителя[2].
Праці ред.
- (англ.)«Twelve Lectures on Primitive Civilisation» (1868)
- (англ.)«Rambles and Studies in Greece» 1876
- (англ.)«Prolegomena to Ancient History» (1879)
- (англ.)«Greek Social Life from Homer to Menander» (1880)
- (англ.)«Greek Antiquities» (1876)
- (англ.)«A History of Classical Greek Literature» (1880)
- (англ.)«The Story of Alexander's Empire» (1886)
- (англ.)«The Greek World under Roman Sway from Polybius to Plutarch» (1890)
- (англ.)«The Empire of the Ptolemies» (1895);
- (англ.)«Greek Life and Thought from Alexander to the Roman Conquest» (1896)
- (англ.)«Social Life in Greece from Homer to Menander» (1903)
- (англ.)«The Silver Age of the Greek World» (1906)
- (англ.)What Have the Greeks Done for Modern Civilisation? (1909)
Нагороди ред.
Примітки ред.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Problems in Greek history, John Pentland Mahaffy [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
Джерела ред.
- W. B. Stanford & R. B. McDowell (1971). Mahaffy: a biography of an Anglo-Irishman. Routledge & Kegan Paul. ISBN 0-7100-6880-8.(англ.)
Посилання ред.
- Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [Архівовано 14 листопада 2011 у Wayback Machine.](рос.)