Жозе́ф Жюст Скаліге́р (фр. Joseph Juste Scaliger, лат. Josephus Justus Scaliger; 5 серпня 1540 — 21 січня 1609) — французький гуманіст-філолог, історик та воїн, італієць за походженням, один з засновників сучасної наукової історичної хронології, видавник і коментатор античних текстів. Син Жюля Сезара Скалігера, онук картографа Бенедетто Бордоне.

Джозеф Юст Скалігер
фр. Joseph Juste Scaliger
Ім'я при народженні фр. Joseph Juste Scaliger
Псевдо I. R. Batavus[1], Joannes Rutgers[1], Yvo Villiomarus[1], Nicolas Vincent[1] і Nicolaus Vincentius[1]
Народився 5 серпня 1540[5]
Ажен[6][5]
Помер 21 січня 1609(1609-01-21)[2][3][…] (68 років)
Лейден, Голландія, Голландська республіка[6][5]
Країна  Королівство Франція[7]
 Голландська республіка[7]
Місце проживання Бордо
Париж
Женева
Лейден
Діяльність історик, письменник, археолог, перекладач, викладач університету, класицист, поет, нумізмат, філолог, chronologist
Галузь хронологія, філологія, історія, поетика, математика, астрономія і богослів'я
Alma mater Коледж Ґієниd (1558), Паризький університет (1562) і Колеж де Франс[8]
Науковий керівник Adrianus Turnebusd[9]
Вчителі Jean Dauratd, Adrianus Turnebusd, Jean Gelidad, Кюжа Жак і Élie Vinetd
Відомі учні Jan Johannes Rutgersd і Daniel Heinsiusd
Знання мов латина[2], давньогрецька, єврейські мови, арабська і французька[10]
Заклад Женевський університет і Лейденський університет[11]
Посада професор[d][5]
Конфесія кальвінізм[5] і католицька церква[5]
Батько Жюль Сезар Скалігер[5]
Joseph Justus Scaliger
Жозеф Жюст Скалігер
Mesolabium, 1594

Науковий доробок ред.

Суттєве досягнення Жозефа Скалігера — створення наукової хронології як допоміжної історичної дисципліни. Його пізнання в мовах і історії багатьох народів, в математиці, астрономії і теології проявилися в його «Новому творі про виправлення хронології» («Opus novum de emendatione temporum», Париж, 1583; виправлене видання — Франкфурт, 1593), подальшим розвитком цієї праці стала книга «Скарбниця хронології» («Thesaurus temporum», Лейден, 1606; Амстердам, 1629), в яку він включив також найважливіші джерела з давньої хронології. У цих роботах описані системи обчислення часу, що застосовувалися у різних народів (від Стародавнього Риму і Древньої Греції до Східної Азії і мексиканців), і знайдені способи перекладу між цими системами. Скалігер широко використовував метод астрономічного датування подій за затемненням, розвинений німецьким істориком Кальвізієм.

Примітки ред.

  1. а б в г д Czech National Authority Database
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Joseph Justus Scaliger — 2009.
  4. а б Encyclopædia Britannica
  5. а б в г д е ж ECARTICO
  6. а б Скалигер Жозеф Жюст // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  7. а б LIBRIS — 2012.
  8. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  9. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  10. CONOR.Sl
  11. Leidse Hoogleraren

Інтернет-ресурси ред.