Джозеф Генрі Блекберн

Джо́зеф Ге́нрі Бле́кберн (англ. Joseph Henry Blackburne; 10 грудня 1841, Манчестер — 1 вересня 1924, Лондон) — англійський шахіст. Один з найсильніших гравців світу другої половини XIX століття.

Джозеф Генрі Блекберн
(Joseph Henry Blackburne)
Оригінал імені англ. Joseph Henry Blackburne
Джозеф Генрі Блекберн
Джозеф Генрі Блекберн
Країна Англієць
Народження 10 грудня 1841(1841-12-10)
Англія Манчестер
Смерть 1 вересня 1924(1924-09-01) (82 роки)
Англія Лондон

Життєпис ред.

Ігрова кар'єра ред.

Грав у шахи з 18-ти років. У 20-річному віці став чемпіоном шахового клубу Манчестера. Того ж року його запрошено на престижний Лондонський турнір 1862, де Блекберн посів лише 9-е місце, але привернув до себе увагу перемогою над майбутнім чемпіоном світу Вільгельмом Стейніцем.

В 1868 році вперше став чемпіоном країни. Найвищими результатами відзначені виступи майстра в 1870—1890-х роках, коли Блекберн зіграв на понад 30 міжнародних турнірах. Найкращі результати в турнірах:

  • Баден-Баден (1870) — 3-4-е місця
  • Лондон (1872) — 2-е місц
  • Відень (1873) — 1-2-е
  • Париж (1878) — 3-є
  • Вісбден (1880) — 1-3-є
  • Берлін (1881) — 1-е
  • Лондон (1883) — 3-є
  • Нюрнберг (1883) — 2-е
  • Гамбург (1885) — 2-6-е
  • Герефорд (1885) — 1-е
  • Лондон (1886) — 1-2-е
  • Франкфурт-на-Майні (1887) — 2-3-е
  • Нью-Йорк (1889) — 4-е
  • Манчестер (1890) — 2-е
  • Лондон (1892) — 2-е
  • Лейпциг (1894) — 4-5-е
  • Берлін (1897) — 3-є
  • Лондон (1899) — 6-е (попереду Михайла Чигоріна, Вільгельма Стейніца й інших)
  • Остенде (1906) — 4-5-е
  • Честер (1914) — 1-2-е місця

Матчеві результати Блекберна, загалом, Дещо гірші від турнірних — із 13 проведених поєдинків проти відомих тогочасних шахістів англійський майстер виграв лише п'ять. Це були матчі проти:

  • Г. Берда (1879; +5 -1 =1) і (1888; +4 -1 =0)
  • Ісидора Ґунсберґа (1881; +7 -4 =3)
  • Йоганна Цукерторта (1887; +5 -1 =8)
  • Дж. Макензі (1888; +2 -1 =1)
  • Френка Дж. Лі (1890)

Матч із Куртом фон Барделебеном у 1895 році закінчився внічию: +3 -3 =3.

Натомість англійського майстра обігрували у матчах Вільгельм Стейніц (тричі: 1863, 1870, 1876), Йоганн Цукерторт (1881), Ісидор Ґунсберґ (1887) та Емануїл Ласкер (1892, Лондон; +0 -6 =4).

Одними з найвідоміших партій Блекберна стали дві перемоги над чемпіонм світу Емануїлом Ласкером — у 1895 та 1899 роках.

Свій останній міжнародний турнір зіграв у 72-річному віці в Петербурзі (1914), де здобув низку яскравих перемог. Загалом у 52 турнірах зіграв 814 партій, набравши 62 % очок. Лише трьом шахістам — Блекбернові, Пільсбері та Х. Р. Капабланці вдавалося двічі перемагати Емануїла Ласкер в турнірах.

Неодноразово очолював команду Великої Британії на міжнародних змаганнях, у тому числі в 9 матчах Велика Британія—США по телеграфу (1896—1911); в 6 із них грав проти Пільсбері (+2 -1 =3).

Популяризатор шахів і шаховий композитор ред.

Популяризовував і пропагував шахи: щорічно здійснював поїздки Великою Британією, виступав із сеансами одночасної гри. Першим із провідних європейських шахістів відвідав Австралію (1895). Провів турне по Кубі (1891).

Був також шаховим композитором, хоча й маловідомим — створив понад 100 шахових задач і досліджень.

Вибрані партії та композиції Джозефа Генрі Блекберна опрацював П. Андерсон Ґрем у книзі Mr. Blackburne's games at chess (Лондон, 1899).

Стиль гри ред.

Представник гострокомбінаційного стилю Блекберн був майстром атак, які проводив уміло та винахідливо. Відзначався глибокими знаннями в дебютній теорії, високою технікою, майстерністю гри в ендшпілі. За вміння грати чорними отримав прізвисько «Чорна смерть» (англ. Black Death). Завдяки динамічному стилю гри, ефектності та ефективності комбінацій його партії не раз отримували призи за красу.

Внесок у дебютну теорію ред.

Мав глибокі знання в дебютній теорії, його іменем названо низку продовжень:

  1. Продовження Блекберна в захисті двох коней: 1. e4 e5 2. Кf3 Кc6 3. Сc4 Кf6 4. Кg5 d5 5. ed Кa5 6. Сb5+ c6 7. dc bc 8. Фf3 cb5. Довгий час цей хід, введеним до практики Дж. Г. Блекберном, вважали спростуванням продовження 8. Фf3. Лише згодом Юхим Боголюбов довів непотрібність жертви якості чорних.
  2. Продовження Блекберна в голландському захисті: 1. d4 f5 2. g3 Кf6 3. Сg2 e6 4. Кh3. Ідея Блекберна — залишити відкритою діагональ h1—a8. Застосовував на практиці та аналітично опрацьовував цей варіант австрійський шахіст Ернст Ґрюнфельд.
  3. Продовження Блекберна в дебюті чотирьох коней: 1. e4 e5 2. Кf3 Кc6 3. Кc3 Кf6 4. Сe2

Посилання ред.

Література ред.

  • Władysław Litmanowicz, Jerzy Giżycki, Szachy od A do Z, Warszawa, Sport i Turystyka, 1986 ISBN 83-217-2481-7
  • Шахматы. Энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — 621 с. ISBN 5-85270-005-3