Вікіпедія

Джигарханян Армен Борисович

вірменський, радянський та російський актор

Арме́н Бори́сович Джигарханя́н[3] (вірм. Արմեն Ջիգարխանյան; 3 жовтня 1935, Єреван — 14 листопада 2020, Москва, Росія) — радянський, російський і вірменський актор, театральний режисер і педагог; Народний артист СРСР (1985). Почесний громадянин Єревана.[4] Кавалер ордена Пошани (Вірменія) (2010)[5].

Армен Джигарханян
вірм. Արմեն Բորիսի Ջիգարխանյան
Народився 3 жовтня 1935(1935-10-03)[1]
Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Помер 14 листопада 2020(2020-11-14)[2] (85 років)
Москва, Росія
Поховання Ваганьковське кладовище
Національність вірменин
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Вірменія Вірменія
Діяльність актор
театральний режисер
театральний педагог
Alma mater Єреванський державний інститут театру і кіно
Заклад Всеросійський державний інститут кінематографії
Роки діяльності 1955—2020
У шлюбі з Vitalina Tsymbalyuk-Romanovskayad і Tatyana Vlasovad
Діти Stěpan A. Džigarchanjanнd
Брати / сестри Marina Dzhigarkhanyand
IMDb ID 0246150
Автограф
Нагороди та премії
Орден Пошани (Вірменія)
Орден Пошани (Вірменія)
Орден «За заслуги перед Вітчизною» — 2010Орден «За заслуги перед Вітчизною» — 1995Орден «За заслуги перед Вітчизною» — 2005
Народний артист СРСР— 1985Народний артист РРФСР— 1973Народний артист Вірменської РСРДержавна премія Вірменської РСРДержавна премія Вірменської РСР
CMNS: Армен Джигарханян у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився 3 жовтня 1935 року в Єревані.

1958 року закінчив Єреванський художньо-театральний інститут.

З 1969 по 1996 року актор Московського театру імені В. Маяковського.

З 1996 по 2020 року керував власним театром «Московський драматичний театр Армена Джигарханяна».

Помер 14 листопада 2020 року у віці 85 років у Москві.

Громадянська позиція ред.

Під час російського вторгнення в Україну в березні 2014 року Армен Джигарханян підтримав українців і порівняв дії російського керівництва з діями дурня, процитувавши вірменське прислів'я:

Дурень кинув камінь у воду, 100 розумних витягнути не можуть.

Актор заявив, що не підписував і не збирається підписувати жодних листів на підтримку Путіна, оскільки «не розуміє як росіяни і українці можуть ворогувати між собою»[6].

Вибрана фільмографія ред.

Кіно ред.

Рік Фільм Оригінальна назва Роль
1968 Нові пригоди невловимих рос. Новые приключения неуловимых штабс-капітан Овечкін
1968 На Київському напрямку рос. На Киевском направлении Іван Баграмян
1969 Білий вибух рос. Белый взрыв лейтенант Артем Арсенов
1972 Гонщики рос. Гонщики Вартан Вартанович
1972 Літні сни рос. Летние сны
1972 Чоловіки рос. Мужчины Казарян
1975 Коли настає вересень рос. Когда наступает сентябрь Левон Погосович Погосян
1975 Повітроплавець рос. Воздухоплаватель Олександр Купрін
1975 Одинадцять надій рос. Одиннадцать надежд Гомес
1977 Собака на сіні рос. Собака на сене Трістан
1978 Ярославна, королева Франції рос. Ярославна, королева Франции митрополит Феопемпт
1978 13-й апостол рос. 13-й апостол Давид, директор притулку
1979 Живіть довго рос. Живите долго Бароян
1981 Тегеран-43 рос. Тегеран-43 Макс Рішар
1986 Крик дельфіна рос. Крик дельфина стюард
1986 За явною перевагою рос. За явным преимуществом Трунов
1987 Раз на раз не випадає рос. Раз на раз не приходится Папашин
1989 Князь Удача Андрійович (фільм, 1989) рос. Князь Удача Андреевич Касторієв
1990 Анекдоти рос. Анекдоты
1991 Гангстери в океані рос. Гангстеры в океане
1992 Снайпер рос. Снайпер Августо Саланте
1992 На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі рос. На Дерибасовской хорошая погода, или На Брайтон-Бич опять идут дожди Кац
1992 «Чорний квадрат» рос. Чёрный квадрат Михайло Георгадзе, секретар Президії Верховної Ради СРСР
1996 Карнавальна ніч-2 рос. Карнавальная ночь-2
2004 Три мушкетери рос. Три мушкетёра Капітан Де Тревіль
2005 Несподівана радість рос. Нечаянная радость Василь Адамович
2006 Бідна крихітка рос. Бедная крошка
2007 Найкращий фільм рос. Самый лучший фильм секретар Бога
2007 Любов на вістрі ножа рос. Любовь на острие ножа
2008 Домовик рос. Домовой олігарх Яворський
2009 Ахтамар рос. Ахтамар таксист
2014 Будиночок у серці рос. Домик в сердце дідусь

Телебачення ред.

Рік початку Рік закінчення Серіал Оригінальна назва Роль Кількість серій
1979 Місце зустрічі змінити не можна рос. Место встречи изменить нельзя Карп («Горбатий») 5 серій
1982 Нам тут жити рос. Нам здесь жить Олександр Шереметьєв 3 серії
2003 Бандитський Петербург. Фільм 4. Арештант рос. Бандитский Петербург. Фильм 4. Арестант кримінальний авторитет Гурген
2003 Бандитський Петербург. Фільм 5. Опер рос. Бандитский Петербург. Фильм 5. Опер кримінальний авторитет Гурген
2004 Моя прекрасна нянька рос. Моя прекрасная няня Джугашвілі 1 серія
2006 Хто в домі господар? рос. Кто в доме хозяин? дядько Ашот 1 серія


Нагороди ред.

  • Лауреат Державних премій Вірменської РСР:
    • За участь у фільмі «Трикутник» (1975);
    • За участь у фільмі «Сніг в траурі» (1979).
  • «Спецприз Оргкомітету» премії «КУМИР» 2002 року (роль Доменіко Соріано у виставі «Місто Мільйонерів» Московського театру «Ленком»).
  • Всесоюзний кінофестиваль (1987, Спеціальний приз журі, фільм «Самотня Орешина»).
  • Золотий орел 2008 року — Найкраща чоловіча роль другого плану «Зникла імперія».
  • Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Премії за найкращі акторські роботи» (1987).
  • Лауреат театральної Премії імені Станіславського за роль Доменіко в номінації «За найкращу чоловічу роль 2000 років».
  • МКФ авторського кіно в Белграді (1977, Приз глядацьких симпатій, фільм «Коли настає вересень»)
  • Нагороджений орденом «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (Указ Президента РФ № 1203 від 03.10.2010).
  • Орден «MECENAT»
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (3 жовтня 1995) — за великий особистий внесок у розвиток театрального мистецтва
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (1 грудня 2005) — за великий внесок у розвиток театрального мистецтва і багаторічну творчу діяльність.
  • Орден Пошани (Вірменія) (2010)
  • Орденський знак «Рубіновий Хрест Слави» (2008, Некомерційний Фонд «Слава Вітчизни»).
  • Премія «Золота маска» (2001) — за роль дона Доменіка в спектаклі «Місто мільйонерів».
  • Премія «Кришталева Турандот» (2010) в номінації «За Честь і Гідність».
  • Премія «Золотий Овен» (1995) — за творчий сплав життєлюбства і мудрості.
  • Премія мерії Москви (1994) — за участь у виставі «Жертва століття».
  • Царскосільська мистецька премія (18 жовтня 2011) — за самобутній акторський почерк і унікальний шлях у театрі і кіно.

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119296667 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Armenian actor Armen Dzhigarkhanyan dies aged 85
  3. ↑ Іноді Джиґарханян, наприклад в ЕСУ: Джиґарханян Армен Борисович [Архівовано 19 січня 2017 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Офіційний сайт мерії Єревана. Список почесних громадян Єревана(вірм.)(рос.)(англ.)[недоступне посилання з квітня 2019]
  5. ↑ [Президент Армении вручил Джигарханяну орден Почета (рос.). Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 24 березня 2013. Президент Армении вручил Джигарханяну орден Почета (рос.)]
  6. ↑ Російський актор Джигарханян назвав Путіна дурнем (ВІДЕО) / Джигарханян про Україну: дурень кинув камінь у воду, 100 розумних витягнути не можуть. Архів оригіналу за 21 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014.

Джерела ред.

Посилання ред.

  Це незавершена стаття про особу Вірменії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джигарханян_Армен_Борисович&oldid=42253336