Джессі Леонард Грінстейн
Джессі Леонард Грінстейн (англ. Jesse Leonard Greenstein; 15 жовтня 1909 — 21 жовтня 2002) — американський астроном, член Національної АН США (1957).
| Джессі Леонард Грінстейн | |
|---|---|
| англ. Jesse L. Greenstein | |
| Народився |
15 жовтня 1909 Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Помер | 21 жовтня 2002[1] (93 роки) |
| Країна |
 США |
| Діяльність | астроном |
| Галузь | астрономія |
| Alma mater | Гарвардський університет |
| Знання мов | англійська[2] |
| Заклад | Каліфорнійський технологічний інститут, Єркська обсерваторія, Обсерваторія Маунт-Вілсон і Паломарська обсерваторія |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук, Американське астрономічне товариство[3] і Національна академія наук США |
| Нагороди | |
Біографічні відомості ред.
Родився в Нью-Йорку. У 1929 році закінчив Гарвардський університет. Потім зайнявся підприємницькою діяльністю. У 1934—1937 роках продовжував вивчення астрономії в Гарварді. Упродовж 1937—1948 років працював в Єркській обсерваторії, в 1939—1948 роках — також в обсерваторії Мак-Доналд. З 1948 року — співробітник обсерваторій Маунт-Вілсон і Маунт-Паломар, з 1949 року — також професор Каліфорнійського технологічного інституту.
Наукові здобутки ред.
Наукові роботи відносяться до фізики зірок і міжзоряного середовища. У низці статей, опублікованих в 1930-і роки, розглянув деякі питання теорії взаємодії випромінювання і розрідженої речовини в міжзоряному просторі — міжзоряне поглинання і закон почервоніння світла зірок, світловий тиск у галактичних туманностях. У 1937 році зробив одну з перших спроб визначити переважні розміри пилових частинок у міжзоряному просторі шляхом порівняння теоретичних розрахунків із спостережуваною залежністю міжзоряного поглинання світла від довжини хвилі. За допомогою небулярного спектрографа займався разом з Л. Гіні (Louis G. Henyey[en]) дослідженням дифузного випромінювання в Галактиці і деяких слабких туманностей. Спільно з Гіні сконструював світлосильну ширококутну камеру, з якою отримав серію фотографій Чумацького Шляху.
З 1939 року інтереси Грінстейна концентруються на зоряній спектроскопії, особливо на вивченні хімічного складу зоряних атмосфер. Визначив хімічний і ізотопний склад багатьох нормальних і пекулярних зірок. Ці роботи були частиною розробленою ним спільно з В. А. Фаулером великої програми вивчення процесів утворення і еволюції хімічних елементів у Всесвіті шляхом зіставлення хімічного складу зірок різного віку. Грінстейн виконав обширні спектроскопічні спостереження вироджених зірок. Розробив спектральну класифікацію білих карликів, визначив температури, радіуси і маси великого їх числа. У 1951 році спільно з Л.Спітцером (і незалежно від А. Я. Кіппера) вказав на важливу роль у формуванні оптичного континууму туманностей механізму двохфотонного випромінювання при переходах з другого рівня атома водню. Брав участь у перших роботах з оптичного ототожнення зіркоподібних радіоджерел (квазарів), з ототожнення їхніх спектрів і пояснення природи їхнього червоного зсуву. Запропонував механізм виникнення міжзоряної поляризації випромінювання зірок за рахунок переважної орієнтації порошинок під дією міжзоряного магнітного поля (механізм Дейвіса — Грінстейна).
Член Королівського товариства Бельгії в Льєжі. Медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1971), Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1975), медаль Льєжського університету (1975).
Астероїд 4612 Greenstein названо на його честь.
Примітки ред.
- ↑ а б http://scitation.aip.org/content/aip/magazine/physicstoday/article/56/12/10.1063/1.1650245
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ NNDB — 2002.
Посилання ред.
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Джессі Леонард Грінстейн. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)