Джебраїльський район (азерб. Cəbrayıl rayonu) — адміністративно-територіальна одиниця у південно-західній частині Азербайджанської Республіки, з літа 1993 року до осені 2020 контролювалася невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою, що було кваліфіковано резолюціями Радою Безпеки ООН як окупація території Азербайджану вірменами[2][3]. Згідно з адміністративно-територіальним поділом НКР, територія Джебраїльського району входила до складу Гадрутського району.

Джебраїльський район

(азерб. Cəbrayıl rayonu)

Адм. центр Джебраїл
Країна Азербайджан Азербайджан
Номерний знак 14
Офіційна мова азербайджанська
Населення
 - повне 54 430
 - густота 51,8 осіб/км²
Етнікон азербайджанці
Площа
 - повна 1 050 км²
Висота
 - максимальна 434 м
 - мінімальна 434 м
Часовий пояс UTC+4, влітку UTC+5
Дата заснування 1930
Голова виконавчої влади Махмуд Ґулієв
Вебсайт Сайт виконавчої влади району
Код ISO 3166-2 AZ-CAB
Телефонний код +994 26[1]
Джебраїльський район на мапі
Джебраїльський район на мапі

Джебраїльський район на мапі
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Джебраїльський район

Адміністративний центр — місто Джебраїл[4].

Географія ред.

Район розташований на південному сході Малого Кавказу, на лівому березі річки Аракс і межує на півдні з Іраном, на південному заході — з Зангеланським, на заході — Кубатлинським, на півночі — з Ходжавендським, на сході — з Фізулинським районами. Площа району складає 1050 км², центр району — місто Джебраїл.

Історія ред.

Російська Імперія ред.

У 1841 році територія Джебраїла була підпорядкована Каспійській області з центром у Шамахи, а у 1846 — Шушинському повіту. У 1873 Джебраїл та прилеглі до нього території вийшли зі складу Шушинського повіту, і у складі Єлизаветпольської губернії було утворено Джебраїльський повіт. До цього часу площа повіту складала 2922,6 км², а населення — 66 360 осіб[5]; він охоплював нинішній Джебраїльський, Фізулинський, Ходжавендський, Кубатлинський та Зангеланський райони. У 19051918 роках повіт називався Карягинським.

СРСР ред.

8 серпня 1930 року був створений Джебраїльський район Азербайджанської РСР.

Карабаський конфлікт ред.

Наприкінці серпня 1993 року у результаті наступу вірменських сил Збройні сили Азербайджану були вимушені залишити територію району, яка досі знаходиться під контролем невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки та адміністративно входить до Гадрутського району НКР[6].

Внаслідок відновлення бойових дій у Карабасі у квітні 2016, під контроль Азербайджану перейшла висота Лала біля села Джоджуґ-Мерджанли. Це єдиний населений пункт району, який фактично контролюється Азербайджаном.[7]

Населення ред.

У Джебраїльському районі історично проживали переважно азербайджанці. Це засвідчують усі переписи населення, що проводилися на цій території. Найбільшою національної меншиною у районі традиційно були росіяни.

Національний склад населення у Джебраїльському районі у 1939—1979 роках, осіб[8]
Нац-сть 1939 1959 1970 1979
Азербайджанці  22 813  97,1 %  25 951  98,1 %  36 735  98,7 %  42 415  98,5 %
Росіяни  436  1,9 %  196  0,7 %  370  1,0 %  434  0,1 %
Талиші  11  0,1 % -  0 %  -  0 %  -  0 %
Лезгини  15  0,1 %  9  0,1 %  18  0,1 %  33  0,1 %
Вірмени  157  0,7 %  166  0,6 %  46  0,1 %  41  0,1 %
Грузини  2  0,1 %  3  0,1 %  6  0,1 %  10  0,1 %
Всього  23 502  100,00 %  26 377  100,00 %  37 227  100,00 %  43 047  100,00 %

Згідно з останнім переписом населення, проведеним у районі у 1989 році, його населення складало 49159 осіб.[9]

Економіка ред.

У районі є сировина для виробництва цементу, мармур, залізна руда, також є поклади нафти. До окупації район був важливим центром розведення шовкопряду. Також у районі займались виноробством та шиттям килимів.[10]

Примітки ред.

  1. Şəhərlərarası telefon kodları. Aztelekom MMC. Aztelekom İB. Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 19 серпня 2015.
  2. Резолюция № 874 от 14 октября 1993 года
  3. Резолюция СБ ООН № 884 от 12 ноября 1993 года
  4. Місто знаходиться на території, яку контролює невизнана Нагірно-Карабаська Республіка, і згідно з її адміністративно-територіальним поділом називається Джракан
  5. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  6. Карабах: хронология конфликта [Архівовано 11 липня 2012 у Archive.is] BBC Russian.
  7. Nagorny-Karabakh: le cessez-le-feu globalement respecté entre l'Azerbaïdjan et les séparatistes. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  8. Населення Азербайджану [Архівовано 28 березня 2012 у Wayback Machine.] в різні моменти історії
  9. Всесоюзний перепис населення [Архівовано 22 грудня 2014 у Wayback Machine.] 1989
  10. Cəbrayıl Rayon Məhkəməsi [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті jabrayilcourt.gov.az (аз.)

Посилання ред.