Деркач Микола Іванович
Мико́ла Іва́нович Дерка́ч (нар. 25 липня 1949, хутір Дорошенко, Шовгеновський район, Краснодарський край, Росія) — український політик, міністр, посол. Почесний громадянин Дніпропетровська.
| Деркач Микола Іванович | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| 14-й міністр економіки України | |||||||
| 11 січня 2004 — 4 лютого 2005 | |||||||
| Президент | Леонід Кучма | ||||||
| Прем'єр-міністр | Віктор Янукович | ||||||
| Попередник | Валерій Хорошковський | ||||||
| Наступник | Сергій Терьохін | ||||||
| Народився |
25 червня 1949 (74 роки) хутір Дорошенко, Шовгенівський район, Адигея, Росія | ||||||
| Відомий як | політик | ||||||
| Громадянство |
 Україна | ||||||
| Національність | росіянин | ||||||
| Alma mater | Національна металургійна академія України | ||||||
| Політична партія | Трудова Україна, Народна партія | ||||||
| У шлюбі з | Світлана Йосипівна (1948) | ||||||
| Діти | дочка Олена (1984) | ||||||
| Рідня | батько Іван Васильович, мати Ольга Василівна | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 6-го скликання | |||
| Блок Литвина | 23 листопада 2007 | — | 12 грудня 2012 |
Біографія ред.
Народився 25 липня 1949 (хутір Дорошенко, Шовгенівський район, Адигея); росіянин; батько Іван Васильович і мати Ольга Василівна — пенсіонери; дружина Світлана Йосипівна (1948) — учитель-логопед дитячого комбінату; дочка Олена (1984).
Освіта ред.
Дніпропетровський металургійний інститут, економічний факультет (1970–1975), інженер-економіст, «Економіка і організація металургійної промисловості»; кандидатська дисертація «Управління конкурентоспроможністю інтегрованих об'єднань підприємств в умовах єдиного європейського простору» (Національний авіаційний університет, 2004).
Навчався в Майкопському ТУ, з 1967 — оператор з видобутку нафти та газу на газоконденсатному промислі № 1, об'єднання «Кубаньгазпром», Майкоп.
Служив в армії.
Кар'єра ред.
1976—1977 — старший економіст відділу фінансування місцевого господарства.
02.1977-1979 — заступник начальника відділу держдоходів, Дніпропетровський міськфінвідділ.
1979 — старший бухгалтер-експерт з централізації та механізації бухгалтерського обліку господарських установ — заступник начальника відділу фінансування місцевого господарства.
1979—1983 — заступник начальника, начальник відділу держдоходів.
05.1983-03.1985 — завідувач фінвідділу, Дніпропетровський облвиконком.
03.1985-04.1992 — начальник, фінансове управління Дніпропетровського облвиконкому.
04.1992-07.1994 — заступник глави Дніпропетровської облдержадміністрації з питань фінансів і бюджету — начальник облфінуправління.
07.1994-07.1995 — заступник голови Дніпропетровської облради з виконавчої роботи — начальник фінуправління.
25 вересня 1995 — 8 серпня 1996 — в.о. голови[1], 8 серпня 1996 — 3 вересня 1997 — голова[2][3], вересень 1997 — грудень 2001 — перший заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації[4].
27 грудня 2001 — 19 січня 2004 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Литовській Республіці[5][6].
11 січня 2004 — 3 лютого 2005 — Міністр економіки та з питань європейської інтеграції України[7][8]; член РНБО України (з січня 2004)[9]. Був членом партії «Трудова Україна» (з травня 2004).
Голова Дніпропетровської обласної організації Народної партії; член Політради НП; депутат Дніпропетровської облради (2006–2007).
Захоплення ред.
Природа, полювання, образотворче мистецтво.
Парламентська діяльність ред.
Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 62 в списку[10].
Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до грудня 2012 від Блоку Литвина, № 3 в списку. На час виборів: голова Дніпропетровської обласної організації НП. Член фракції «Блок Литвина» (з листопада 2007). Голова Комітету з питань бюджету (з грудня 2007).
10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови[11][12]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту[13][14].
Нагороди ред.
- Орден Дружби народів (1986).
- Медаль «За військову доблесть» (1970).
- Орден «За заслуги» I ст. (серпень 2010)[15], II ст. (грудень 2000)[16], ІІІ ст. (грудень 1996)[17].
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (червень 2004)[18].
- Заслужений економіст України (вересень 1993)[19].
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 25 вересня 1995 року № 877/95 «Про призначення М. Деркача виконуючим обов'язки голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації»
- ↑ Указ Президента України від 8 серпня 1996 року № 666/96 «Про призначення М. Деркача головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації»
- ↑ Указ Президента України від 3 вересня 1997 року № 955/97 «Про звільнення М. Деркача з посади голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації»
- ↑ Розпорядження Президента України від 3 вересня 1997 року № 312/97-рп «Про призначення М. Деркача першим заступником голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації з питань економічної політики»
- ↑ Указ Президента України від 27 грудня 2001 року № 1268/2001 «Про призначення М. Деркача Надзвичайним і Повноважним Послом України в Литовській Республіці»
- ↑ Указ Президента України від 19 січня 2004 року № 56/2004 «Про звільнення М. Деркача з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Литовській Республіці»
- ↑ Указ Президента України від 11 січня 2004 року № 19/2004 «Про призначення М. Деркача Міністром економіки та з питань європейської інтеграції України»
- ↑ Указ Президента України від 3 лютого 2005 року № 130/2005 «Про звільнення М. Деркача з посади Міністра економіки та з питань європейської інтеграції України»
- ↑ Указ Президента України від 28 січня 2004 року № 108/2004 «Про внесення змін до складу Ради національної безпеки і оборони України»
- ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 27 грудня 2005 року № 275 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку кандидатів у народні депутати України виборчого блоку політичних партій "Народний блок Литвина" (Народна Партія, партія Всеукраїнського об'єднання лівих "Справедливість", Українська селянська демократична партія)"»
- ↑ 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроєкту «Про засади державної мовної політики» [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.] — Сайт «Майдан»
- ↑ Висновок Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Більшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка [Архівовано 6 вересня 2012 у Wayback Machine.] — 1+1. ТСН
- ↑ ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ [Архівовано 31 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — Українська Правда
- ↑ Указ Президента України № 829/2010 від 20 серпня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій». Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 24 серпня 2010.
- ↑ Указ Президента України від 20 грудня 2000 року № 1349/2000 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 14 грудня 1996 року № 1222/96 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
- ↑ Указ Президента України від 25 червня 2004 року № 691/2004 «Про нагородження М. Деркача орденом князя Ярослава Мудрого»
- ↑ Указ Президента України від 8 вересня 1993 року № 363/93 «Про присвоєння почесних звань України працівникам Дніпропетровської області»
Література ред.
- В. М. Матвієнко. Деркач Микола Іванович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Джерела ред.
| Попередник: | 14-й міністр економіки України 11 січня 2004 — 3 лютого 2005 |
Наступник: |
| Хорошковський Валерій Іванович |
Терьохін Сергій Анатолійович |