Деревій пагорбовий

вид рослин

Деревій пагорбовий,[1][2] деревій горбковий[1] (Achillea collina (Becker ex Rchb.f.) Heimerl) — вид багаторічних трав'янистих рослин з роду родини складноцвітих або айстрових (Asteraceae).

Деревій пагорбовий
Деревій пагорбовий (Achillea collina)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Деревій (Achillea)
Вид:
Деревій пагорбовий (A. collina)
Біноміальна назва
Achillea collina
Синоніми

Achillea millefolium subsp. collina (Becker ex Rchb.f.) Oborny

Загальна біоморфологічна характеристика ред.

 
Гербарний зразок Achillea collina в гербарії Ботанічного саду Берліна
 
Квітки деревія пагорбового
 
Загальний вигляд рослини. Ботанічний сад Майнца, Німеччина

Трав'янистий багаторічник, 20-80 см заввишки. Кореневище горизонтальне, повзуче, голе або рідко опущене, з довгими підземними пагонами (столонами). Стебла прямостоячі, від основи висхідні, прості або мало гіллясті вгорі, сірувато опушені, біля основи часто червонуваті. Листя до 11 см завдовжки, 0,5-1 (2) мм завширшки, двічі-перисторозсічені, довгасто-ланцетні, з цілокраїм стрижнем, часточки їх яйцеподібні, верхівкові — трикутні або трикутно-ланцетні, з хрящуватим вістрям, уздовж складені і щільно притиснуті один до одного. Кошики яйцеподібні або циліндричні; 3-4 мм завширшки, зібрані у відносно щільні щиткоподібні суцвіття діаметром 5-10 см. Листочки обгортки жовтувато-зелені, з ледь помітною буроватою облямівкою. Крайові язичкові квітки білі або рожеві. Сім'янки довгасто-клиноподібні, 1,6 мм завдовжки. 2n = 36. Цвіте з червня до вересня. Сім'янки дозрівають у серпні-вересні. Маса 1000 насінин 0,1 г.

Відмінності від деревія звичайного ред.

Деревій пагорбовий схожий на деревій звичайний (Achillea millefolium). Головні відмінності мають листя. У деревія пагорбового вони значно вужче і двічі-перисторозсічені (у деревія звичайного — зазвичай, тричі-перисторозсічені). Відмінності спостерігаються і в кінцевій долі листа — подвженій і лише трохи більшій завдовжки, ніж завширшки.

Поширення ред.

Екологія ред.

Росте на сухих сонячних схилах, частіше південно-західної експозиції, а також на лісових галявинах і узліссях у спільнотах сухих і свіжих дібров, в штучних лісових насадженнях, старих садах, по узбіччях доріг, іноді на луках. Добре розвивається на чорноземах і сірих лісових ґрунтах, на щебнистих субстратах кам'янистих схилів, іноді на слабо засолених лугових ґрунтах. Світлолюбний і посухостійкий, проте при тривалих посухах тургор листя падає: суцвіття згортаються і не утворюють повноцінного насіння. Стійкий до низьких температур. Переносить слабке затінення в рідколіссі і на лісових галявинах. Росте групами і розрізнено у складі багатовидового травостою остепнених схилів. Цвіте з червня до вересня; запилюється дрібними комахами. Сім'янки дозрівають у серпні-вересні. Розмножується насінням і підземними повзучими пагонами.

Гібриди ред.

З деревієм дрібноквітковим (Achillea micrantha Willd) утворює природний гібрид Achillea × illiczevskyi Tzvelev.[3]

Використання ред.

У траві міститься багато ефірної олії хамазулена, що володіє протизапальною і протиалергічною дією. У період цвітіння вміст ефірної олії становить (% сирої маси): в суцвіттях — 0,31, листі — 0,14 і в стеблах — 0,04.

На пасовищі до цвітіння поїдається тваринами.

Див. також ред.

Примітки ред.

Література ред.

  • Bozin B., Mimica-Dukic N., Bogavac M. et al. Chemical composition, antioxidant and antibacterial properties of Achillea collina Becker ex Heimerl s.l. and A. pannonica Scheele Essential oils. Molecules, 2008; 13: 2058–2068 (англ.)
  • Danihelka, J. et al. 2006. Typification of the names Achillea millefolium var. collina and A. pannonica (Asteraceae, Anthemideae). Taxon 55:507-510. (англ.)
  • Milka Todorova, Antoaneta Trendafilova, Bozhanka Mikhova, Antonina Vitkova, Helmut Duddeck. Chemotypes in Achillea collina based on sesquiterpene lactone profile // Phytochemistry, Volume 68, Issue 13, July 2007, Pages 1722-1730 (англ.)
  • Erhardt, W. et al. 2002. Zander: Handwörterbuch der Pflanzennamen, 17. Auflage. (нім.)

Джерела ред.

Посилання ред.