Дераженська волость
Дераженська волость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Деражне.
| Дераженська волость | ||||
| Центр | Деражне | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 16 052 (1885) | |||
| Населення | 6202 осіб (1885) | |||
| Густота | 35.4 осіб / км² | |||
| Наступники | ґміна Деражне | |||
Станом на 1885 рік складалася з 9 поселень, 8 сільських громад. Населення — 6202 особи (2943 чоловічої статі та 3259 — жіночої), 377 дворових господарства[1].
Основні поселення волості:
- Деражне — колишнє власницьке містечко при річці Горинь за 35 верст від повітового міста, 490 осіб, 55 дворів; волосне правління; православна церква, костел, синагога, 6 лавок, 3 водяних млини, цегельний завод. За 6 верст - винокурний завод. За 7 та 8 верст - смоляні заводи.
- Бичаль — колишнє власницьке село, 339 осіб, 43 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Дюксин — колишнє власницьке село при річці Горинь, 612 осіб, 74 двори, православна церква, постоялий будинок, цегельний завод.
- Постійне — колишнє власницьке село, 871 особа, 82 двори, православна церква, постоялий будинок, кузня, водяний млин, винокурний завод.
Під владою Польщі ред.
| Гміна Деражне | |
| 1921-1939 | |
| Воєводство | Волинське |
|---|---|
| Повіт | Рівненський, Костопільський |
| Адмінцентр гміни | Деражне |
| Тип гміни | Сільська |
| Громади | 24 |
18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость продовжувала існувати як ґміна Деражне Рівненського повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави.
1 січня 1925 року ґміну вилучено з Рівненського повіту і включено до новоутвореного Костопільського.[2]
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 24 громад[3]:
- Анелівка — колонії: Анелівка і Дубрівка та фільварок: Яловиця;
- Бичальські Хутори — хутори: Бичальські Хутори;
- Бичаль — село: Бичаль;
- Борівка — колонії: Борівка, Ситниця, Межанка, Ярошівка, Юзефин, Глибочок, Пеньки-Борівські і Залукавець;
- Чудви — село: Чудви;
- Дебриця — колонії: Дебриця, Дебриця Мала, Долина-Діброва, Кругле-Болото, Мариків і Смолярів та хутір: Зигмунтівка;
- Деражне — село: Деражне, колонії: Олександрівка, Горільня і Яминець та хутір: Забара;
- Деражне — містечко: Деражне;
- Дюксин — село: Дюксин та колонія: Пеньки-Дюксинські;
- Корчин — село: Корчин та колонія: Залипів;
- Михайлівка — колонії: Михайлівка, Лісний Двір, Видимир, Макарівка і Заброди;
- Вільхівка — колонія: Вільхівка;
- Полянівка — колонії: Полянівка і Клин Ставецький;
- Пендики — колонії: Пендики і Пеньки-Пендицькі;
- Пересилянка — колонії: Перелисянка, Машкопіль, Марянівка, Веречівка і Зарамення;
- Постійне — село: Постійне та колонія: Гай;
- Радомянка — колонія: Радомянка;
- Ставок — село: Ставок та колонія: Пеньки Ставецькі;
- Томашів — колонія: Томашів;
- Углищі — село: Углищі;
- Злазне — село: Злазне та колонії: Видумка і Перетоки;
- Звізді — село: Звізді;
- Зобринь — села: Зобринь і Круги та колонія: ;
- Зильжа — село: Зильжа.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Деражнянського району.
Джерела ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання ред.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 lipca 1924 r. w sprawie podziału powiatu rówieńskiego na dwie jednostki administracyjne i kreowania powiatu kostopolskiego tudzież regulacji granic powiatów: rówieńskiego, dubnowskiego, łuckiego, ostrogskiego, krzemienieckiego i horochowskiego. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 19-20 [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |