Дені Коте

Канадський кінематографіст

Дені́ Коте́ (фр. Denis Côté; нар. 16 листопада 1973, Перт-Андовер, Нью-Брансвік, Канада) — незалежний канадський кінорежисер, сценарист, продюсер і кінокритик.[1]

Дені Коте
фр. Denis Côté
Дені Коте у 2013 році
Дата народження 16 листопада 1973(1973-11-16) (50 років)
Місце народження Перт-Андовер, Нью-Брансвік, Канада
Громадянство Канада Канада
Професія кінорежисер, сценарист, продюсер
Роки активності 2005 — наш час
IMDb ID 1992193
Дені Коте у Вікісховищі

Експериментальні фільми режисера були показані на найбільших міжнародних кінофестивалях світу.

Біографія ред.

Дені Коте народився 16 листопада 1973 року в місті Перт-Андовер, графство Вікторія у провінції Нью-Брансвік в Канаді. Вивчав кіномистецтво у франкомовному коледжі Ahuntsic (фр. Collège Ahuntsic) в Монреалі, після чого у 1994 році створив власну кінокомпанію Nihilproductions, щоб присвятити себе кіномистецтву. Близько 10 років Коте працював кінокритиком, писав, переважно, про авторське кіно і за власним зізанням "любив "знищувати" стрічки у своїх оглядах".[2][3]. У 2005 році він покинув журналістику і зняв свій повнометражний дебютний фільм «Північні штати», який удостоївся «Золотого леопарда» на кінофестивалі в Локарно у конкурсі «Відео». Наступний фільм Коте «Наші приватні життя» також було номіновано на «Золотого леопарда» у Локарно.

Фільм Коте 2008 року «Їй потрібен хаос» знову брав участь у Локарнському кінофестивалі та здобув там «Срібного леопарда» за найкращу режисерську роботу.

У 2009 році зняту на стику документального і ігрового кіно стрічку Дені Коте «Каркас» було відібрано для участі у програмі «Двотижневик режисерів» на 62-му Каннському міжнародному кінофестивалі.

Фільм Дені Коте «Керлінг» (2010) брав участь у конкурсній програмі кінофестивалю в Локарно та приніс режисерові другу поспіль нагороду за найкращу режисуру. У 2011 році стрічку показали на Київському міжнародному кінофестивалі «Молодість» у програмі «French connection».[4] Наступну, документальну роботу Дені Коте «Бестіарій» (2012), показали на «Молодості» 2012 року.

У 2013 році Коте зняв стрічку «Вік і Фло побачили ведмедя», прем'єра якого відбулася на 63-му Берлінському міжнародному кінофестивалі в рамках основної конкурсної програми. Там вона удостоїлася призу Альфреда Бауера як фільм, «що відкриває нові шляхи в кіномистецтві». Фільм також було показано у програмі «French connection» на «Молодості» 2013 року.

У лютому 2016 року на 66-му Берлінському міжнародному кінофестивалі відбулася прем'єра стрічки Дені Коте «Борис без Беатріс», яка брала участь у головній конкурсній програмі та змагалася за головний приз — Золотого ведмедя. На 46-му Київському міжнародному кінофестивалі «Молодість», де Дені Коте очолював журі міжнародного конкурсу[5], фільм було показано у програмі «French connection».

Фільмографія ред.

Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист Продюсер
2005 Північні штати Les états nordiques      
2007 Наші приватні життя Nos vies privées      
2008 Їй потрібен хаос Elle veut le chaos      
2009 док. Каркас Carcasses      
2010 Керлінг Curling      
2010 к/м Ворожі лінії Les lignes ennemies    
2012 док. Бестіарій Bestiaire    
2013 Вік і Фло побачили ведмедя Vic + Flo ont vu un ours    
2014 док. Ця радість була досконала Que ta joie demeure      
2015 Тут, у Лісабоні: Епізоди міського життя (епізод «Екскурсії») Aqui, em Lisboa: Episódios da Vida da Cidade  
2016 Борис без Беатріс Boris sans Béatrice    
2017 Гладенька шкіра Ta peau si lisse      
2019 Антологія міста-привида Répertoire des villes disparues    

Визнання ред.

Нагороди та номінації Дені Коте[6]
Рік Категорія Фільм Результат
Міжнародний кінофестиваль у Локарно
2005 Золотий леопард — Відеоконкурс Північні штати Перемога
2007 Золотий леопард — Програма «Кінематографісти сьогодення» Наші приватні життя Номінація
2008 Золотий леопард Їй потрібен хаос Номінація
Приз молодіжного журі — Особлива згадка Перемога
Срібний леопард за найкращу режисуру Перемога
2010 Золотий леопард Керлінг Номінація
Приз за найкращу режисуру Перемога
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2013 Золотий ведмідь Вік і Фло побачили ведмедя Номінація
Приз Альфреда Бауера Перемога
2016 Золотий ведмідь Борис без Беатріс Номінація
2019 Антологія міста-привида Номінація
Філадельфійський кінофестиваль
1900 Найкращий режисер — Похвальний відгук Вік і Фло побачили ведмедя Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго
2014 Приз Голос аудиторії Ця радість була досконала Номінація

Громадська позиція ред.

У липні 2018 підтримав петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[7]

Джерела ред.

  1. Дені Коте: Я намагаюся не відступати від своїх тем – самотності й життя поза межею суспільства [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (інтерв'ю з Дені Коте) // Телекритика, 3 лист. 2013
  2. “I Used to Love or Destroy Films”: Prolific Indie Director Denis Côté Shares His Wild Process [Архівовано 17 листопада 2018 у Wayback Machine.] // NoFilmSchool, 20.02.2016
  3. Peter Howell (3.3.2011). Howell: Denis Côté is an auteur with attitude. The Star (англ.). Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 25.10.2016. 
  4. Cendres | FTA. web.archive.org. 14 травня 2010. Архів оригіналу за 14 травня 2010. Процитовано 2 березня 2023. 
  5. Журі кінофестивалю "Молодість" очолить канадський режисер Дені Коте. «Лівий берег». 13 жовтня 2016. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016. 
  6. Нагороди та номінації Дені Коте [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)
  7. Appel à la libération immédiate d'Oleg Sentsov ! [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.] // Société des Réalisateurs de Films, 06.07.2018

Посилання ред.