День починається
«День почина́ється» (фр. «Le Jour Se Lève») — фільм режисера Марселя Карне, знятий 1939 року у Франції. За жанром кримінальна драма. Визнаний одним з основних прикладів творчого напряму французького кіно, який отримав назву поетичний реалізм[1]. 1952 року фільм потрапив у десятку найкращих картин світового кінематографу за версією британського журналу Sight & Sound[2][3].
День починається | |
|---|---|
| Le Jour Se Lève | |
.jpg) | |
| Жанр | Драма |
| Режисер | Марсель Карне |
| Сценарист |
Жак Превер Жак Віо |
| У головних ролях |
Жан Габен Жаклін Лоран Арлетті |
| Оператор | André Bacd, Філіпп Аґостіні і Curt Courantd |
| Композитор | Maurice Jaubertd |
| Художник | Александр Тронер |
| Кінокомпанія |
Les Films Vog Sigma |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 93 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |
 Франція |
| Рік | 1939 |
| IMDb | ID 0031514 |
 День починається у Вікісховищі | |
Фільм був заборонений до показу у Франції цензурою режиму Віші. після повторного виходу на екрани 1945 року отримав широке визнання[4].
Сюжет ред.
У багатоквартирному будинку відбувається вбивство. З кімнати мансардного поверху виповзає незнайомець і, скотившись на кілька прольотів униз, затихає. На вимогу прибулої поліції відкрити двері, мешканець — Франсуа (Жан Габен), — з прокльонами випускає кілька куль з пістолета через двері. Квартал блокується жандармами. Трохи пізніше з даху протилежного будинку поліцейські обстрілюють кімнату. У темному спотвореному житлі Франсуа згадує попередні події.
Він — простий робітник ливарного заводу, одного разу знайомиться з симпатичною продавчинею квітів (Жаклін Лоран), до якої відразу відчуває симпатію. У них багато спільного: схожі імена (дівчину звуть Франсуаза), обидва сироти та виросли в притулку. Уже через кілька тижнів їх відносини переростають у дуже близькі. Одночасно Франсуа живе разом з досвідченою та досить вульгарною акторкою на ім'я Клара (Арлетті). Її колишній чоловік — Валентин (Жуль Беррі), дресувальник циркових собак, загадковим чином пов'язаний з Франсуазою. Франсуа викликає Валентина на розмову, і той зізнається, що він батько Франсуази. Молода людина не вірить циркачу.
Франсуа освідчується в коханні Франсуазі і в той же день оголошує Кларі про розрив відносин. Та приймає це зовні спокійно. Трохи пізніше в квартиру молодої людини вривається Валентин і, не в силах протистояти Франсуа фізично, намагається принизити його морально. Він, явно милуючись собою, повідомляє, що прийшов убити Франсуа, демонструє пістолет. Валентин то трагічно шкодує про минулу молодість, то з брудною іронією двозначно натякає про минуле Франсуази, яка, звичайно, не його дочка. Напруга в кімнаті досягає піку. Франсуа вихоплює пістолет Валентина і стріляє в нього.
Не ризикуючи увірватися в квартиру через двері, поліція посилає двох жандармів на дах з наказом закидати притулок молодої людини гранатами зі сльозогінним газом. Вони не встигають виконати завдання: Франсуа вистрілив собі в серце.
В ролях ред.
- Жан Габен — Франсуа
- Жаклін Лоран — Франсуаза
- Арлетті — Клара
- Жуль Беррі — Валентин
- Бернар Бліє — Гастон
Нагороди ред.
- 1939 — Кубок Муссоліні (номінація), у той період головний приз Венеціанського кінофестивалю.
Робота над фільмом ред.
У фільмі є тільки чотири значущих персонажа, і кожен з них доводить свою роль до досконалості. Як і в попередньому фільмі Карне та Превер «Набережна туманів» (1938), в цій картині знявся Жан Габен, який не тільки став провідним французьким актором того періоду, але й майже знаковою фігурою поетичного реалізму. У тому, що робив Габен в цих фільмах було щось подібне до того, що Джеймс Дін і Марлон Брандо запропонували пізніше в американських фільмах: чуттєвість і пристрасність, що лежало за межами прийнятих театральних прийомів[5].
Культурний вплив ред.
1947 року на основі фільму режисер Анатоль Літвак зняв американську версію фільму в стилі нуар під назвою «Довга ніч» (англ. «The Long Night»). Роль Франсуа виконав Генрі Фонда[6].
Примітки ред.
- ↑ Поетичний реалізм Марселя Карне [Архівовано 13 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Sight & Sound Top Films Critics Surveys 1952—1992 [Архівовано 21 вересня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Le Jour se Lève [Архівовано 21 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Електронна енциклопедія [Архівовано 17 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ http://filmsufi.blogspot.com/2009/02/le-jour-se-leve-marcel-carne-1939.html (англ.)
- ↑ Фільм [Архівовано 6 лютого 2012 у Wayback Machine.] на сайті IMDb (англ.)
Посилання ред.
- День починається на сайті IMDb (англ.)
- День починається [Архівовано 2 травня 2007 у Wayback Machine.] на сайті TCM Movie Database (англ.)
