Денна красуня
«Денна красуня» (фр. Belle De Jour) — кінофільм режисера Луїса Бунюеля, знятий у 1967 році. Екранізація роману Жозефа Кесселя. Фільм отримав «Золотого лева» на Венеційському кінофестивалі (1967) та низку інших кінонагород 
. У 2010 році, часопис Empire вписав «Денну красуню» до списку 100 найкращих фільмів світового кіно (56-та позиція).[2]
Денна красуня | |
|---|---|
| фр. Belle De Jour | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Луїс Бунюель |
| Продюсери |
Раймон Акім Робер Акім |
| Сценаристи |
Луїс Бунюель Жан-Клод Карр'єр Жозеф Кессель |
| У головних ролях |
Катрін Денев Жан Сорель |
| Оператор | Саша Верні |
| Композитор | Мішель Мань |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 100 хв. |
| Мова | французька[1] |
| Країна |
 Франція  Італія |
| Рік | 1967 |
| Дата виходу | 27 травня 1967 (Франція) |
| IMDb | ID 0061395 |
| Рейтинг |
IMDb  |
| Наступний | Belle Toujoursd |
Головна героїня — мазохістка Северина (Катрін Денев), дружина вродливого лікаря П'єра Серізі (Жан Сорель), яка байдужа до свого чоловіка, оскільки він не задовольняє її мазохістських потреб. Вона постійно бачить сни, в яких чоловік мордує її, але в реальності він дуже чуйний і люблячий.
Врешті-решт, втративши сили надалі терпіти своє незадоволення, Северина влаштовується працювати до борделю, де вона нарешті може втілити свої сексуальні фантазії. Але працювати вона може тільки вдень, допоки чоловіка немає вдома. За це і отримує прізвисько «денна красуня», але, незважаючи на обмеження в часі, завойовує прихильність багатьох клієнтів. У результаті свідомість Северини і реальне життя зазнають безповоротних змін.
Український переклад зробила студія Цікава ідея на замовлення Гуртом.[3].
Сюжет ред.
Северині, 23-ирічній дружині вродливого лікаря П'єра Серізі, сниться як чоловік везе її кудись в кареті, а потім наказує візникам відшмагати її та зґвалтувати. В реальному житті подружжя скоро відзначатиме річницю весілля. Проте Северина байдужа до свого чоловіка, оскільки він не задовольняє її мазохістських потреб, у яких вона не зізнається. П'єр дуже чуйний і люблячий, друзі вважають його зразковим чоловіком, але не Северина. Від подруги вона дізнається, що їхня знайома Генріетта, як кажуть, працює повією. Северина запитує в чоловіка чи до одруження він ходив у будинки розпусти. Той зізнається, що ходив, але картає себе за це.
Інтерес Северини до роботи повій зауважує знайомий її чоловіка, підстаркуватий Анрі Юссон. Він дає їй адресу будинку розпусти, «салону мадам Анаїс». Мадам Анаїс одразу розуміє, що жінка шукає втілення своїх бажань, і пропонує їй спробувати себе в ролі повії. Северина вагається чи правильно вчинить, але П'єр відлучається на зустріч зі своїм начальником і жінка наважується цим скористатись.
Анаїс гарантує Северині таємність і пропонує обрати ім'я. Вона пропонує назватися Денною Красунею, оскільки жінка зможе відвідувати будинок розпусти тільки вдень, коли її чоловік на роботі. З першим клієнтом, Адольфом, Северина вагається, але врешті віддається йому. Після цього їй сниться, що чоловік карає її, вона тиждень не навідується в «салон», але потім повертається. Черговий клієнт вважає, що Денна Красуня йому не підходить. Анаїс дозволяє підглянути за ним, Северина бачить, що клієнт мазохіст і хоче аби інша повія його принижувала. Северина фантазує про секс з Юссоном у присутності чоловіка. У той же час стосунки з чоловіком покращуються, і вони починають регулярно займатися сексом.
Северина знайомиться з молодим злочинцем Марселем, який пропонує їй такі ж гострі відчуття, як у її фантазіях. Коли Марсель стає все більш ревнивим і вимогливим, Северина вирішує покинути «салон». Тим часом П'єр підозрює, що дружина зраджує йому. Марсель переслідує Северину та погрожує розкрити її таємницю П'єру.
Марсель піджидає П'єра, коли той повертається додому, і тричі стріляє в нього. Потім Марсель тікає, але його застрелює поліція. П'єр виживає, проте лишається в комі. Поліція не може знайти мотиви замаху на вбивство. За якийсь час Северіина доглядає вдома за паралізованим осліплим П'єром. Юссон відвідує П'єра, щоб розповісти йому правду про таємне життя дружини; вона не намагається його зупинити. Почувши його розповідь, чоловік плаче, а потім встає з інвалідного візка, наливає собі алкоголю та запитує в Северини де їм відпочити. Северина чує як наближається карета, як у її сні.
У ролях ред.
- Катрін Денев — Северина Серізі / «Денна красуня»
- Жан Сорель — П'єр Серізі
- Мішель Пікколі — Анрі Юссон
- Женев'єв Паж — мадам Анаїс
- П'єр Клементі — Марсель
- Франсуаза Фабіан — Шарлотта
- Маша Меріль — Рене Февре
- Марія Латур — Матильда
- Мюні — Паллас
- Франсіс Бланш — мосьє Адольф
- Франсіско Рабаль — Іпполіт
- Жорж Маршаль — герцог
- Клод Серваль — водій
Додаткові факти ред.
- Катрін Денев грає роль в костюмах від Ів Сен-Лорана.
- У 2006 році португальський режисер Мануель де Олівейра випустив фільм «Belle toujours», у якому розповідається про уявну зустріч між двома персонажами фільму.
Нагороди та номінації ред.
| Рік | Нагорода/Фестиваль | Категорія | Номінант | Результат |
|---|---|---|---|---|
| 1967 | Венеційський кінофестиваль | «Золотий лев» | Луїс Бунюель | Перемога |
| «Премія Пазінетті» / Венеційський кінофестиваль | Найкращий фільм | Перемога | ||
| 1968 | Премія «Боділ» | Найкращий європейський фільм | Луїс Бунюель | Перемога |
| Приз французького синдикату кінокритиків | Найкращий фільм | Луїс Бунюель | Перемога | |
| 1969 | Премія BAFTA | Найкращий акторка | Катрін Деньов | Номінація |
Примітки ред.
- ↑ Unifrance — 1949.
- ↑ The 100 Best Films of World Cinema. Empire. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 7 березня 2015.
- ↑ Озвучення фільмів українською[недоступне посилання]
Посилання ред.
- «Денна красуня» на сайті IMDb (англ.)
- Денна красуня на сайті AllMovie (англ.)
- «Денна красуня» на сайті Encyclopedia Britannica [Архівовано 22 травня 2015 у Wayback Machine.]
