Дементіївка
Деме́нтіївка — село в Україні, у Дергачівській міській громаді Харківського району Харківської області. Населення становить 35 осіб.
| село Дементіївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район |  Харківський район
|
| Громада | Дергачівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63120070000018741 |
| Облікова картка | Дементіївка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1716 (308 років)[1] |
| Населення | 35 осіб |
| Площа | 1,793 км² |
| Густота населення | 19,52 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62315 |
| Телефонний код | +380 5763 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°13′57″ пн. ш. 36°14′13″ сх. д. / 50.23250° пн. ш. 36.23694° сх. д.Координати: 50°13′57″ пн. ш. 36°14′13″ сх. д. / 50.23250° пн. ш. 36.23694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
164 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62300, Харківська обл., Харківський р-н, м. Дергачі, вул. Сумський Шлях, 79-Б |
| Карта | |
  Дементіївка | |
 Дементіївка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Село Дементіївка розташоване біля витоків безіменної річки, яка через 7 км впадає у річку Лопань (ліва притока), на річці є багато загат, нижче за течією за 4,5 км — смт Прудянка.
Історія ред.
У 1793 році була побудована Успенська церква, дерев'яна однопрестольна[2].
За даними на 1864 рік у власницькому селі, центрі Дементіївської волості Харківського повіту, мешкало 2107 осіб (1095 чоловічої та 1012 — жіночої статі), налічувалось 285 дворових господарств, існувала православна церква[3].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 3456 осіб[4].
12 червня 2020 року, відповідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», село увійшло до складу Дергачівської міської громади[5].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дергачівського району, село увійшло до складу Харківського району[6].
Російсько-українська війна ред.
Через те, що село розташоване на пагорбі, важка артилерія російських окупантів регулярно обстрілювала середмістя Харкова, тому у 2022 році стало місцем запеклого протистояння між захисниками України та російськими військами.
Навесні 2022 року під час російського вторгнення в Україну село перебувало під тимчасовою російською окупацією, яке 18 травня 2022 року було звільнено від російських загарбників силами ЗСУ[7].
Біля села загинув український адвокат, волонтер та військовослужбовець, солдат окремого загону спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України Дмитро Антоненко.
13 липня 2022 року українські війська були вимушені тимчасово залишили Дементіївку. 18 липня 2022 року розвідувальна група Головного управління розвідки «Кедр» провела спецоперацію в селі, в ході якої було виявлено чисельний підрозділ окупантів, що розміщувався у зруйнованих будівлях. В результаті вогневого ураження 36 окупантів було знищено, а чимало окупантів отримали поранення різного ступеню тяжкості.
Пізніше розвідувальна група разом з теробороною і нацгвардійцями змусили ворога відступити, попри його чисельну перевагу. Командир взводу ворожої ДРГ був поранений та взятий у полон. За інформацією розвідки, ним виявився уродженець Запорізької області Станіслав Трутнєв, 1989 року народження, який був військовослужбовцем 140-го загону спецпризначення боротьби з підводними диверсійними силами та засобами Північного флоту ВМФ Росії (в/ч 69068, селище Відяєво, Мурманської області), раніше був відряджений до Сирії[8].
Більшість будинків та інфраструктури села зруйнована російськими окупантами, а доля місцевих мешканців, що залишилися, невідома. Блогер та письменник Юрій Гудименко, який також воював у Дементіїівці, у вересні 2023 відвідав село і вказав, що залишилось двоє мешканців і встановлений невеликий меморіял пам'яті загиблих воїнів[9].
Примітки ред.
- ↑ Кисиленко В. Ю. Нові дослідження щодо визначення часу заснування слобожанських сіл // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2024: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Бук-друк, 2024. — С.44-55.
- ↑ Справочная книга для Харьковской епархии/ Состав..Иван Самойлович (секретар Харьковской Духовной Консистории). Харьков: Литография И. М. Варшавчика, 1904. С. 98.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Конопльова, Марина (18 травня 2022). ЗСУ звільнили від окупантів Дементіївку на Харківщині. ШоТам (укр.). Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
- ↑ Українські розвідники взяли у полон одного з командирів ДРГ морської піхоти ВМФ росії: ним виявився уродженець Запорізької області (відео). actual.today. 19 липня 2022.
- ↑ Юрій Гудименко
Джерела ред.
- Історія міст та сіл УРСР[недоступне посилання з квітня 2019]
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |