Дегтерьов Юрій Віталійович
Юрій Віталійович Дегтерьов (5 жовтня 1948, Сталіно, Сталінська область, Українська РСР, СРСР — 9 жовтня 2022, Донецьк, Донецька область, Україна) — радянський футболіст, воротар. Майстер спорту СРСР — 1966, Майстер спорту СРСР міжнародного класу — 1968 рік. Легенда футбольного клубу «Шахтар», у складі якого провів всю кар'єру. Гравець збірної СРСР. Учасник установчої конференції «Футбольного союзу ДНР»[1][2]
 | ||
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Юрій Віталійович Дегтерьов | |
| Народження | 5 жовтня 1948 | |
| Сталіно | ||
| Смерть | 9 жовтня 2022 (74 роки) | |
| Донецьк, Україна | ||
| Зріст | 182 см | |
| Вага | 78 кг | |
| Прізвисько | Дуган | |
| Громадянство |  СРСР Україна
| |
| Позиція | воротар | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 1967—1983 | «Шахтар» (Донецьк) |
321 (0) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | І (г) |
| 1968–1979 |  СРСР
|
17 (0) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 2001–2002 | «Шахтар» (Донецьк)
|
тренер |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Спортивна кар'єра ред.
Розпочав займатися футболом в групі підготовки донецького «Шахтаря». Перший тренер — Петро Андрійович Пономаренко. Пройшовши всі етапи підготовки, з 1967 року почав з'являтися в основному складі гірників. Перед тим, як стати основним воротарем донеччан, Юрій здобув низку командних титулів міжнародного ґатунку з молодіжною збірною СРСР.
З наступного та по 1983 рік був основним воротарем «Шахтаря». На думку Льва Яшина, саме Дегтерьов мав бути його наступником у рамці воріт радянської збірної, але в Москві вважали інакше. Не витримавши конкуренції з Юрієм Дегтерьовим, перейшов в столичне «Торпедо» старший з братів Чанових — В'ячеслав. Молодший, Віктор, на якого покладав надії тренерський штаб, що він прийме естафету від ветерана, відгукнувся на пропозицію київського «Динамо».
Один з найкращих воротарів в історії українського футболу.
Статистика виступів ред.
Клубна ред.
| Клуб | Сезон | Чемпіонат | Кубок | Єврокубки | Всього | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | ГП | Ігри | ГП | Ігри | ГП | Ігри | ГП | ||
| Шахтар | |||||||||
| 1967 | 1 | 1 | - | - | - | - | 1 | 1 | |
| 1968 | 18 | 17 | 4 | 4 | - | - | 22 | 21 | |
| 1969 | 6 | 4 | 1 | 1 | - | - | 7 | 5 | |
| 1970 | 2 | 4 | - | - | - | - | 2 | 4 | |
| 1971 | 29 | 34 | 3 | 4 | - | - | 32 | 38 | |
| 1972 | 32 | 16 | 2 | 3 | - | - | 34 | 19 | |
| 1973 | 24 | 22 | 3 | 5 | - | - | 27 | 27 | |
| 1974 | 25 | 29 | 7 | 7 | - | - | 32 | 36 | |
| 1975 | 30 | 23 | 1 | 1 | - | - | 31 | 24 | |
| 1976 (в) | 14 | 16 | 3 | 2 | - | - | 17 | 18 | |
| 1976 (о) | 14 | 9 | - | - | 6 | 5 | 20 | 14 | |
| 1977 | 29 | 24 | 3 | 1 | - | - | 32 | 25 | |
| 1978 | 21 | 19 | 8 | 4 | 2 | 4 | 31 | 27 | |
| 1979 | 24 | 20 | 4 | 4 | 2 | 3 | 30 | 27 | |
| 1980 | 17 | 25 | 6 | 2 | - | - | 23 | 27 | |
| 1981 | 4 | 5 | - | - | - | - | 4 | 5 | |
| 1982 | 23 | 26 | 2 | 1 | - | - | 25 | 27 | |
| 1983 | 8 | 7 | - | - | - | - | 8 | 7 | |
| Всього | 321 | 301 | 47 | 39 | 10 | 12 | 378 | 352 | |
Титули та досягнення ред.
- Срібний призер Чемпіонату СРСР: 1975, 1979 років.
- Бронзовий призер чемпіонату СРСР: 1978 року.
- Володар Кубку СРСР: 1980 року.
- Фіналіст Кубку СРСР: 1978 року.
- Чемпіон Європи (U-18): 1966, 1967
- Найкращий воротар СРСР: 1977 року.
- Третій футболіст СРСР: 1977 року.
- У списках 33 найкращих футболістів сезону в СРСР (5): № 1 — 1977; № 3 — 1968, 1976, 1978, 1979 років.
- У списках 33 найкращих футболістів сезону в Української РСР (7): № 1 — 1977, № 2 — 1968, 1971, 1973, 1974, 1975, 1976 років.
- Член Клубу Євгена Рудакова: 148 матчів на «0».
- Входить у символічний «Клуб Лева Яшина» (воротарі, що зіграли «0» понад 100 офіційних матчів): 148 матчів
Примітки ред.
- ↑ Ігор Петров став головою Футбольного союзу ДНР. Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
- ↑ Як легенди Шахтаря «відроджують» футбол у «ДНР». Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
Література ред.
- Олексій Бабешко, Андрій Бабешко: «„Шахтарю“ — 70 років. Хто є хто. Футболісти „Шахтаря“ (Донецьк) 1936–2005». Донецьк 2005 рік. (рос.)
- Олексій Бабешко, Андрій Бабешко: «„Шахтар“ (Донецьк). Історія команди 1936–2006» Донецьк 2006 рік. (рос.)
- В. Хохлюк. «Воротарі» Луганськ. 2012 рік. ISBN 978-966-158-934-3. Стор. 17 (рос.)
Посилання ред.
- Профіль на сайті «Історія українського футболу» [Архівовано 3 грудня 2012 у WebCite] (рос.)
- Профіль на сайті «Сборная России по футболу» [Архівовано 29 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль на сайті «Я болею за „Шахтер“!» (рос.)
- Профіль на сайті Футболфан[недоступне посилання](рос.)
- Статистика на сайті «National Football Teams» (англ.)
- Статистика на сайті КЛИСФ (рос.)